Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 7

1834 р. було відкрито Київський університет Св. Володимира. У його складі діяв філософський факультет з двома відділами словесних наук, згодом – історико-філологічний і фізико-математичний. Серед викладачів філологічних дисциплін Київського університету слід відокремити М. Драгоманова, відомого представника українофільства, який у статтях «Земство и мъстный элемент в обученіи», «О педагогическом значеніи малорусского язика» уперше актуалізував проблему системної фундаментальної підготовки вчителів-філологів на засадах народності та історизму.

1862 р. за наказом Олександра ІІ було відкрито Новоросійський університет в Одесі на базі Ришельєвського ліцею, що в 1837 р. мав статус вищої школи та складався з фізико-математичного, правничого відділів й інституту східних мов. 1842 р. було відкрито камеральний відділ, що об’єднував природничі та сільськогосподарські науки. У новоствореному університеті на історико-філологічному факультеті з 1889 р. діяло наукове товариство, яке сприяло не лише розвитку філології, проведенню ґрунтовних досліджень з історії культури, але й опікувалося питаннями підготовки вчителів-філологів.

У ході вивчення матеріалів дослідження з’ясовано, що проблеми підготовки вчителів-філологів як представників національної культурної еліти перебували в колі особливої уваги членів Кирило-Мефодіївського братства. Ті члени, що були на волі, прагнули реалізувати свої просвітні задуми у практиці. Зокрема, 1857 р. П. Куліш видав «Граматику». Учень відомого словесника Київського університету М. Максимовича, П. Куліш працював вчителем російської мови в Луцькому повітовому дворянському училищі, згодом – у Києво-Печерському дворянському училищі. З 1845 р. – був старшим учителем російської словесності п’ятої гімназії в Петербурзі, викладав російську мову студентам-інородцям Петербурзького університету. «Граматика» авторства П. Куліша була першим підручником української мови для народної школи Наведений у ній правопис було покладено в основу сучасного фонетичного українського правопису.

Культурно-просвітня діяльність П. Куліша сприяла змістовному наповненню філологічної освіти того часу. На сімейні заощадження відкривши у 1875 р. друкарню, просвітянин став видавцем творів більшості тодішніх українських письменників. Його видання були загальнодоступними, отже давали змогу не лише опановувати рідну мову, але й поповнювати філологічні знання широкому загалу громадянства. Таке значення мав і журнал «Основа», який згуртував визначних мовознавців другої половини ХІХ ст. – Т. Шевченка, М. Костомарова, М. Сухомлинова, М. Черненко та ін.

Як показало вивчення архівних документів, у 70-ті рр. ХІХ ст. вчителів готували вищі та середні навчальні заклади, Так, учителів російської мови та літератури готували історико-філологічні факультети університетів, історико-філологічні інститути та духовні академії, вчителів інших мов, зокрема німецької та французької, запрошували переважно із-за кордону, при чому таких, які закінчили хоча б середню школу або склали спеціальний іспит на вчителя певної мови.

У ході наукового пошуку з’ясовано, що в середині ХІХ ст. постала полемічна проблема щодо загального спрямування середньої освіти та відповідного напрямку професійної педагогічної підготовки – реальний чи класичний. Наприкінці 50-х рр. ХІХ ст. в обговоренні даного питання у Державній Раді більшість членів її зійшлися на компромісі: половина всіх гімназій мала бути з однією латинською мовою, одна четвертина – з латинською і грецькою мовами, і ще одна четвертина – реальні гімназії без класичних мов, в яких вивчалися сучасні живі іноземні мови за вибором.

Фактично за Статутом 1864 р. набули поширення такі середні навчальні заклади: гімназії з двома класичними мовами, гімназії з однією латинською мовою та реальні гімназії. За Статутом класичних гімназій 1871 р. право вступу до університету мали лише випускники класичних гімназій, які успішно склали так званий натуральний іспит. За Статутом реальних гімназій 1872 р. випускники додаткового сьомого класу реальних гімназій мали право вступити до вищих технічних шкіл. це зумовило той факт, що у другій половині ХІХ ст. у вітчизняному шкільництві постала проблема нестачі вчителів-філологів. Історико-філологічні факультети українських університетів та Петербурзький історико-філологічний інститут, створений 1867 р., вже не могли задовольнити потребу чисельної мережі класичних гімназій у достатній кількості педагогів-філологів. Тому, за Статутом 1871 р. Міністерство народної освіти Російської імперії утворило в Лейпцигу при університеті філологічну семінарію, де упродовж двох років могли вивчати класичні мови кандидати, відряджені міністерством з вітчизняних громадян та західних слов’ян і німців, що знали російську мову. Для заміщення вакантних посад вчителів-філологів запрошувалися знавці латинської і грецької мов із-за кордону, також переважно чехи, а крім того, було утворено ще один історико-філологічний інститут в Ніжині у 1875 р., замість ліквідованого правничого ліцею. Дослідженням встановлено, що 1888 р. було ліквідовано Лейпцизьку філологічну семінарію, оскільки потреба в учителях-філологах на той час задовольнялася випусками університетських кафедр та інституту.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Щоденник педагогічних спостережень за учнями
Вивчення особистості учня Вид спостереження: опитування за допомогою тесту Айзенка, особиста бесіда, бесіда з одногрупниками, куратором, батьками. Мета спостереження: дослідження особистих якостей ст ...

Розширення національного компонента у фаховій підготовці студентів
Визначаючи змістовні характеристики естетичної компетентності особистості, беремо за основу естетичного ставлення гармонізацію національного і міжкультурного розвитку. Заукраїнізованість такою ж міро ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net