Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 8

Історико-філологічні інститути в Ніжині і Петербурзі стали першими професійними освітніми закладами, мета яких полягала у підготовці для середньої школи вчителів-філологів. До цих закладів мали право вступати на чотирирічний строк навчання випускники класичних гімназій. Студенти були казеннокоштними, жили в інтернаті і перебували під постійним наглядом адміністрації. В кожному інституті вчилося по 100 студентів. Основні дисципліни в навчальній програмі – класичні мова і література. Як показало вивчення правил, що ними керувалися ці навчальні заклади, кожен випускник інституту незалежно від обраного фаху повинен був оволодіти методикою викладання грецької і латинської мов. Методичних навичок студенти набували практично, показуючи зразкові уроки, та в ході педагогічних спостережень. Серед педагогічних дисциплін пріоритет надавався вивченню історії педагогіки, загальної педагогіки, дидактики.

Особисте життя студентів суворо регламентувалося. Студентам заборонялося брати участь у будь-яких зборах чи мати членство у громадських організаціях. За порушення цього правила студента виключали з інституту.

Як показало вивчення історико-педагогічних джерел, певним чином становленню професійно-педагогічній мовній підготовці вчителів в Україні сприяла колегія, заснована 1870 р. при Київському університеті Святого Володимира відомим українським магнатом і меценатом Г. Ґалаґаном в пам’ять про померлого сина Павла Ґалаґана. За Статутом колегія мала на меті:

1) здійснювати загальну підготовку молодих талановитих незаможних осіб до вступу в університет;

2) сприяти розвиткові педагогічної освіти шляхом практико-педагогічної підготовки до навчально-виховної роботи.

За своєю програмою колегія відповідала чотирьом старшим класам класичної гімназії. Як свідчить вивчення історичних джерел, колегія зберігала український дух завдяки вмілому комплектуванню її учительськими кадрами. Як зазначав один із вихованців колегії П. Ґалаґана, у 1898–1902 рр. «…вся система науки й виховання основана була… на силі морального авторитету вихователів… Основним тоном нашого життя була ділова працьовитість, добровільне прагнення до засвоєння знань, пошана до своїх вихователів і товариська солідарність між собою».

За часів директора колегії відомого члена Київської «Старої Громади» Івана Нечипоренка, 1879–1890 рр., учні видавали науково-популярний часопис «Слово», заснували історико-літературний гурток.

У ході проведеного дослідження з’ясовано, що певним чином філологічна педагогічна освіта надавалася і в жіночих шляхетних інститутах та пансіонах. Так, один із перших на території України був Інститут шляхетних дівчат, відкритий у Харкові у 1818 р. У ньому вчителював П. Гулак-Артемовський. Він перший запропонував ввести в Інституті російську мову як викладову замість французької чи німецької, щоб випускниці могли надалі надавати послуги домашніх наставниць. Однак його пропозиція не була реалізована аж до 50-тих рр. ХІХ ст.

Визначний просвітянин другої половини ХІХ ст., педагог і громадський діяч М. Пирогов багато прислужився розробці проблеми професійної педагогічної підготовки, і зокрема підготовки вчителів-філологів. На посадах Попечителя Одеської, а згодом – Київської навчальної округи, М. Пирогов порушував питання забезпечення середніх навчальних закладів висококваліфікованими педагогічними кадрами. Усвідомлюючи економічну неможливість докорінної реформи професійно-педагогічної галузі, М. Пирогов прагнув піднести просвітнє значення педагогічних рад гімназій як середовища для обміну вчителів педагогічним досвідом. Показуючи велике шанування філологічної освіти, обстоюючи тезу про те, що метою освітнього закладу є виховати істинну людину, особистість, М. Пирогов сприяв поширенню у шкільній практиці методики проведення літературних бесід, а серед вимог до вчителя особливого значення надавав фундаментальній філологічній підготовці та формуванню навичок красномовства.

Видатний педагог, фундатор наукової педагогіки і народної школи К. Ушинський багато уваги приділяв організації та реформуванню педагогічної освіти, висловлювався про необхідність ґрунтовної фундаментальної педагогічної підготовки в університетах, реформував програму навчання у Смольному інституті, розробив проект учительської семінарії. Свої міркування про педагогічну освіту науковець розкрив у статтях «Про користь педагогічної літератури», «Проект учительської семінарії», «Педагогічна подорож по Швейцарії» та ін. Щодо мовної підготовки вчителів, К. Ушинський висловлювався про доцільність ґрунтовної філологічної наукової підготовки в університетах, яка б здійснювалася з додатковою професійною підготовкою у педагогічних інститутах. Багато уваги, за К. Ушинським, варто приділити створенню умов для систематичної педагогічної самоосвіти: розширення фондів і забезпечення доступності бібліотек, виробленню системи випробувань для кандидатів на заміщення вчительських вакансій, функціонування педагогічних відділів, організацію курсової педагогічної та філологічної підготовки тощо.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування здорового способу життя в режимі дня школяра
Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання і зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів зміцненн ...

Роль та функції фізичного експерименту в сучасному навчально-виховному процесі
Виходячи з концепції посилення ролі емпіризму у навчанні обґрунтовано функції навчального фізичного експерименту, показано їх значення для сучасного процесу навчання фізики. Дати вичерпне і однозначн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net