Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 9

У другій половині ХІХ ст. розширення мережі народних училищ зумовило розвиток учительських семінарій, міністерських і земських. Міністерські учительські семінарії переважно були чоловічими. Особливістю учительських семінарій була практико-орієнтована педагогічна освіта: учні всі теоретичні правила закріплювали розглядом прикладів з шкільної практики; багато уваги приділялося оволодінню семінаристами різними методиками під час спостереження за роботою вчителів, проведення пробних і зразкових уроків. Але треба зазначити, що глибокої фундаментальної філологічної освіти міністерські учительські семінарії не давали.

У ході вивчення історико-педагогічних джерел встановлено, що більш ґрунтовну мовну підготовку вчителів забезпечували земські та приватні учительські семінарії. Крім російської і церковнослов’янської мов в них вивчалися словесність, французька і німецька мови, методики викладання, педагогіка. У цих семінаріях вчилися переважно дівчата. По завершенню навчального курсу вихованки мали скласти іспит на звання вчительки.

Як підтвердив аналіз нормативних документів, за Статутом 1870 р., дівочі гімназії, гімназії Імператриці Марії та єпархіальні училища також давали можливість здобути педагогічну освіту у восьмому додатковому класі, яка поєднувалася з опануванням класичних і нових іноземних мов.

Мовну підготовку, але в обмеженому об’ємі, надавали й учительські інститути, створювані за Положеннями 1872 р. Тривалість навчання в них складала три роки. У навчальному плані таких закладів найбільшу кількість годин виділялося на вивчення російської мови, церковнослов’янське читання. На вивчення педагогіки й дидактики – 4 години. Методика навчання в інститутах переважала схоластична, катехізична. Багато уваги приділялося педагогічній практиці. Випускники учительських інститутів не мали права викладати в гімназіях, хоча й мали відповідну фахову освіту. Це стало причиною непопулярності даного типу закладів.

Для мовної підготовки учителів для народних шкіл діяли також педагогічна школа в Києві, короткотермінові учительські курси.

У 70–90-ті рр. ХІХ ст. курсова педагогічна підготовка була загальною. Лише з 1906 р. було спроваджено курси для мовної підготовки вчительок у молодших класах середньої школи у таких відділах: словесний, історичний, фізико-математичний, біологічний, географічний. До того ж часу курсова філологічна підготовка передбачала оволодіння лише методикою викладання рідної мови.

Таким чином, детальне вивчення історичних джерел, архівних документів, періодичних видань дозволило визначити, що у становленні ідеї мовної підготовки вчителів в історії вітчизняної педагогічної думки спостерігалися наступні особливості. У період княжої доби стародавня українська школа шанувала «наученіе кніжное», серед вчительства особливою повагою користувалися знавці давніх мов та перекладачі – переписувачі церковних книг. Першим осередком, де через індивідуальне наставництво передавали книжники філологічні знання та вміння літературних перекладів, був Київський Печерський монастир. Згідно аргументованих тверджень мовознавців М. Грушевського, М. Сухомлинова та ін., філологічна професійна освіта, як і педагогічна майстерність, набувалася практичним способом, у процесі мовної практики, самостійних перекладів. Лише за часів Ярослава Мудрого філологічна освіта певним чином стала розповсюджуватися, поступово втрачаючи статус елітарної духовної.

Наступником у наданні професійної мовної та педагогічної освіти, була Острозька академія. Маючи яскраво виражене гуманітарне спрямування змісту навчання, Острозька академія сприяла розвитку письменства, мовознавства, літератури загалом, утвердженню статусу слов’янської мови як мови спілкування в наукових колах.

У ході проведеного дослідження з’ясовано, що високий рівень мовної і педагогічної підготовки надавали і братські школи безпосередньо через наставництво та надання можливості найталановитішим кандидатам набути професійної освіти у європейських академіях та університетах. Підтвердженням ґрунтовної мовної підготовки є високопрофесійні навчальні посібники з граматики, складені учителями братських шкіл – Л. Зизанієм, М. Смотрицьким та ін.

Ґрунтовну мовну освіту надавала й відома на увесь світ Києво-Могилянська академія, у навчально-виховному процесі якої вдало поєднувалися національні педагогічні традиції та кращі досягнення європейської культури.

Руський інститут, відкритий наприкінці XVII ст. при Львівському університеті, та філологічний факультет в університеті зберігали пріоритет у мовній підготовці вчителів для українських шкіл до періоду створення мережі українських університетів на початку ХІХ ст.

Безпосередньо організація професійно-педагогічної та мовної підготовки на загальнонауковій основі вперше була здійснена в Харківському університеті та відкритому при ньому педагогічному інституті. Загальне філологічне спрямування освіти, що було властиве Харківському університету, забезпечувалося поширенням систематичних науково-літературних бесід професорів зі студентами, високим рівнем науковців-професорів історико-філологічного факультету, їхньою науковою та просвітницькою діяльністю, роботою Історико-філологічного наукового товариства. Просвітні ініціативи та наукові дослідження професорів-мовознавців Київського, Новоросійського університету так само сприяли практичному втіленню ідеї організованої професійної підготовки вчителів-філологів.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування національної свідомості учнів у процесі вивчення доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років
Серед факторів, що найбільше впливають на формування національної свідомості учнів, важливе місце посідають гуманітарні предмети і насамперед історія України. У ході її вивчення формується історична ...

Музика - засіб формування морального обличчя дитини
Музика, безпосередньо впливаючи па почуття дитини, формує його моральне обличчя. Вплив музики буває часом більш сильним ніж умовляння або вказівки. Знайомлячи дітей з добутками різного емоційно-образ ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net