Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Сторінка 1

Досліджуючи теоретичний аспект мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст. слід виділити та охарактеризувати провідні тенденції, що визначили особливості організації відповідної професійної освіти. На підставі аналізу широкої джерельної бази встановлено, що на початку ХХ ст. найбільш гостро постала проблема підготовки вчительських кадрів до викладання дисциплін гуманітарного циклу, зокрема філологічних. В процесі реформування освіти на початку в указаний історичний період головну увагу було зосереджено на забезпеченні народних шкіл достатньою кількістю педагогів-фахівців з мовознавства, здатних вести викладання українською мовою. В свою чергу, відмова від традицій та досвіду класичної гімназійної освіти, змістовний компонент якої визначали знання класичних давніх і нових іноземних мов, актуалізація потреби міжнародної інтеграції в усіх галузях життєдіяльності суспільства активізували полеміку з питань практико-методичного забезпечення мовної підготовки вчителів та змістовного забезпечення навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл.

Так, у ході написання магістерської роботи виділено чотири провідні тенденції в розвитку загальної філологічної освіти, що визначали особливості організації мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст.:

1) українізація народної освіти загалом, і педагогічної зокрема;

2) з одного боку – поширення в освітній теорії та практиці принципу рівноцінності і виховного значення наук, що істотно послаблювало виключну вагомість вивчення іноземних мов, а з іншого – поступове відродження загальноосвітнього значення іноземних мов, що сприяло набуттю ними статусу обов’язкових навчальних предметів;

3) переорієнтація у мовній підготовці з вузько філологічної мети на практичну.

Перша тенденція зумовлювалася рядом чинників, серед яких історики визначають: активізацію громадсько-педагогічного руху наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., що супроводжувалася багатосторонньою просвітницькою діяльністю земств, які відкривали нові школи, збільшували видатки повітових земств українських губерній на народну освіту; розробку Другою Державною Думою законопроекту про запровадження загальної освіти. Хоча документ і не був затверджений, але Міністерство освіти розпочало роботу з реалізації його положень. Розвитку мережі україномовних шкіл сприяв і закон від 22 червня 1903 р. про утворення державного будівельного органу для допомоги і позик на будівництво шкільних приміщень, а саме, допомога видавалася в розмірі одної п’ятої вартості будови, а на решту видавалася позика на 40 років під виплату 3% щорічно;

На прикладі повітових земств – Чернігівського, Хотимлянського, Вовчанського та ін. – з’ясовано, що у перші роки ХХ ст. серед шляхів підвищення рівня народної освіти в земських школах було визначено запровадження української мови в якості мови викладання. Як аргумент можна привести ухвалу відповідного клопотання, поданого на розгляд у Полтавському губерніальному земстві. Радник цього земства, відомий письменник Володимир Леонтович наголошував, що чужомовна школа «…утворює певне розладдя між родиною і школою».

Про поширення курсу народної школи через уведення української мови як викладової йшла мова у доповіді Бахмутського комітету про потреби сільськогосподарської промисловості у складі селян І. Бутянка, А.Білогруда і М. Гордієнка. Автори доповіді насамперед наголошували на такій ваді народної школи, як широке застосування методу зазубрювання «…Подлежащихъ и сказуемыхъ да местоименій личныхъ и безличныхъ, и всяких других бесполезныхъ мелочей». Замість знань, які стануть у нагоді, можливо, лише писарям, доповідачі висловлювалися за уведення до навчальних програм тих відомостей, які були б корисні кожному селянинові, належне викладання яких можливе лише на українській.

Опрацювання матеріалів з теми магістерської роботи показало, що ухвалювалися клопотання про запровадження української мови Полтавською міською думою і Харківським товариством допомоги працюючим жінкам. Однак, більшість таких ухвал і клопотань не були реалізовані практично.

На рівні державного нормативного врегулювання освітньої галузі означене питання також широко обговорювалося. Зокрема, встановлено, що до Державної Думи третього скликання був внесений законопроект про уведення української мови навчання в початкових школах місцевостей з українським населенням. Законопроект розробляв О. Лотоцький. У ньому передбачалося чотири пункти. Згідно з першим пунктом, у місцевостях з українським населенням у початкових школах навчання повинно було відбуватися на рідній мові. За другим пунктом, статус російської мови як державної передбачав уведення російської мови як обов’язкової навчальної дисципліни. Третій і четвертий пункти визначали необхідність відповідного нормативного та змістовно-методичного забезпечення. У пояснювальній записці, що було додано до законопроекту, детально обґрунтовано доцільність викладання навчальних предметів українською мовою в народних школах України.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Короткі відомості історії застосування зображення крейдою на класній дошці
У Древній Греції для навчання малюванню користувалися буковими дошками, покритими воском. На них вправлялися в малюванні предметів, продрапували контури зображення загостреними металевими чи кістяним ...

Козацькі організації Задністров’я середини 90-х років ХХ століття
…Зима 1993 року. Україна готується до виборів депутатів всіх рівнів та Президента України. Кандидати в депутати Одеської обласної та Верховної Рад "мотаються" по району – беруть участь у пе ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net