Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Сторінка 2

Питання про поширення української мови в школах України досить часто порушувалося на всеросійських з’їздах. Так, на Загальноземському з’їзді у справах народної освіти 1911 р. в Москві оговорювалися доповіді редакції українського педагогічного часопису «Світло» та виступ Лохвицького земського діяча В. Гусинова. Перший Всеросійський з’їзд у справі родинного виховання, що відбувся у Петербурзі з 20 грудня 1912 р. до 6 січня 1913 р., виніс резолюцію про те, що навчання в початкових школах і дитячих садках треба вести рідною мовою, а російська мова може бути лише предметом навчання.

Найбільшого розголосу отримала вказана тенденція досліджуваної педагогічної проблеми на l Всеросійському з’їзді у справі народної освіти. Серед шляхів впровадження в дію резолюцій передбачалося відкриття спеціальних педагогічних шкіл і тимчасових курсів з місцевою мовою навчання для підготовки вчителів відповідного фаху, заснування кафедр мови, історії та літератури окремих національностей при місцевих вищих школах для підготовки учителів учительських семінарій, інститутів і спеціальних педагогічних класів, а також лекторів учительських курсів; організацію періодичних з’їздів учителів окремих районів для обговорення методичних питань вивчення філологічних дисциплін у школі.

На жаль, після завершення роботи І Всеросійського з’їзду проти багатьох українських учителів було відкрито карні справи. Українського педагога Т. Лубенця було позбавлено права викладати педагогіку в київських середніх школах, а В’ячеслава Прокоповича, учителя історії у двох київських гімназіях, було звільнено з посад за те, що «…погляди, що їх відстоював він в доповіді на петербурзькому з’їзді у справі народної освіти, та самий його виступ у чужорідній комісії того з’їзду свідчать про напрямок Ф. Прокоповича, незгідний з педагогічною діяльністю в російській державній школі».

Аналіз історичних джерел свідчить, що, незважаючи на активні намагання українських просвітян запровадити українську мову як мову викладання і навчальну дисципліну, царський уряд Російської імперії примусово поширював народні школи з російською мовою викладання, російські за своїм духом і своїм загальним устроєм. Хоча справедливо зауважити, що Святійший Синод дозволив указом на ім’я подільського єпископа Партенія з 12 жовтня 1907 р. використовувати українську мову як викладову у церковнопарафіяльних школах Поділля, а в двокласних школах та вінницькій церковно-учительській школі увести українську мову як предмет навчання. Але вже 1912 р. Святійший Синод скасував цей дозвіл. Українська мова викладалася і використовувалася нелегально в не багатьох школах, наприклад, в школі, яку утримував М. Кропивницький на Харківщині, М. Аркас на Херсонщині.

Українознавство викладалося лише в деяких приватних гімназіях, наприклад, в гімназії Ковальчука в Одесі та Славутинської, в Кам’янці на Поділлі. У середніх державних школах, як свідчить вивчення історико-педагогічної літератури, використання української мови було під забороною навіть у спілкуванні. Наприклад, в Прилуці і в Лебедині, в Миргороді директори гімназій на таблиці розміщали написи на зразок: «Въ стенахъ гімназії строго воспрещается воспитанникам говоритъ на малорусскомъ нарьчіи».

Культурно-національний рух та процеси українізації як прояв цього руху певним чином відбилися на роботі університетів. Так, 1904 р. Історичне товариство Нестора-літописця в Києві організувало курс лекції з історії української літератури. 1905 р. в Харківському та Київському університетах обґрунтовувалися відповіді на запит Комітету міністрів у справі обмежень українського слова.

У ході дослідження з’ясовано, що 16 жовтня 1905 р. в Київському університеті студентські збори чотирьох кафедр з українською мовою викладання в ході роботи над вищезгаданим запитом Комітету міністрів подали петицію до професорської ради за підписом 1400 студентів, щодо необхідності рівного права російської та української мови як мови викладання в школах у місцевостях з українським населенням. Ректор університету відмовив. Київських студентів підтримали українці з інших міст, наприклад, з Чернігова. Врешті-решт студенти домоглися того, що в Київському університеті з осені 1907 р. професор А. Лобода став викладати історію нової української літератури, у Харківському університеті з осені 1907 р. з ініціативи професора М. Сумцова розпочато викладання українознавства. Викладачами були: М. Сумцов, М. Халанський, Д. Багалій. В Одеському університеті з весни 1907 р. приват-доцент О. Грушевский розпочав викладати курс історії України українською мовою. Однак, реакційні заходи міністерства освіти заборонило всі нововведення.

Як свідчить проведене дослідження, починаючи з 1907 р., а саме, з моменту виникнення в Києві Українського наукового товариства, з поширенням студентських культурно-наукових гуртків питання професійної мовної підготовки вчителів набуло нового звучання. У Харківському університеті було засновано гурток для студіювання історії російської та західноєвропейської літератури, керівником якого був професор М. Халанський.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Технологія проблемного навчання
Проблемний вид навчання у викладанні географії має велике значення, оскільки зміст географії в школі є надійною основою у використанні цього виду навчання. Технологія проблемного навчання зародилась ...

Психолого-педагогічні передумови використання задач у початковій школі
Урок математики це не просто урок, на якому вчаться рахувати, складати вирази і розв’язувати задачі, а це ще й потужний механізм, який розвиває у дитини такі психологічні показники як логічне мисленн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net