Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Сторінка 4

У дослідженні з’ясовано, що у період існування УНР педагоги щиро пропагували просвітницькі погляди представників реформаторського руху країн Європи, Сполучених Штатів Америки, щодо оновлення навчально-виховного процесу, піднесення ролі вчителя у становленні особистості дитини. Про це свідчили чисельні виступи просвітян, державних діячів, педагогів того часу, в яких проголошувалися ідеї становлення нової школи, поширення інноваційних педагогічних концепцій у масовій школі. На вчителя покладалася вирішальна місія як організатора оновлення національної ідеї. Наприклад, С. Русова, видатний український педагог, член Центральної Ради, директор позашкільного і дошкільного департаментів Міністерства освіти країни, у розбудові Української держави особливу роль відводила вчителю. Разом з тим вона відзначала, що «…нам так бракує для будівництва нашої держави, для освіти нашого народу освічених людей, що виховання дітей, підготовка педагогів набирає особливого значення. В наші часи бути гарним педагогом це бути апостолом Правди і Науки. Тільки великими зусиллями таких апостолів Україна матиме чесних діячів-патріотів, вмілих практичних робітників і соціально об’єднану, інтелектуально розвинену народну масу».

Таким чином, проблема підготовки вчительських кадрів стала предметом уваги і зацікавлення урядовців. Цьому сприяла наступна тенденція, що визначала характер організації освітнього процесу загалом, і підготовки вчителів-філологів зокрема, – тенденція поширення в освітній теорії та практиці принципу рівноцінності виховного значення наук.

За часів Директорії УНР Міністерство освіти розробило проект програми єдиної школи, яка складалася з основного циклу і колегії. Курс основної школи – 8-річний по 4 роки на двох ступенях, курс колегії – 4-річний. На підставі аналізу рукописного примірника другої частини проекту єдиної школи з’ясовано, що навчальний процес в колегії передбачав диференціацію за двома напрямами: гуманістичний і реальний. Основоположний принцип, за документом, – принцип рівноцінності виховного значення наук. Пропонувалося, наприклад, зменшити кількість годин математики, увівши вивчення мов на граматичній основі, бо ці предмети мали приблизно однакове значення для інтелектуального розвитку дітей. Всіх варіантів програм відділів було налічено у проекті шість, з них: 1) гуманістичний відділ з одною класичною мовою і одною новою мовою; 2) гуманістичний відділ з двома класичними мовами і однією новою; 3) гуманістичний відділ з трьома новими мовами або з одною класичною та двома новими мовами. Англійська мова входила у зміст програм трьох інших відділів – реального, економічного, дівочого.

Проведене дослідження показало, що початок ХХ ст. в історії українського шкільництва ознаменувався реформуванням гімназійної освіти, зокрема проведенню заходів, що полегшували учням гімназій складання іспитів та студіювання класичних мов. Зокрема з 1 серпня 1900 р. в гімназіях було скасовано письмові іспити з класичних мов, а педагогічним радам гімназій було надано право переводити успішних учнів до наступного класу без іспитів. З осені 1901 р. у двох перших класах хлоп’ячих гімназій і прогімназій було скасовано викладання латинської мови, а в третьому і четвертому – грецьку мову. Законом від 20 липня 1902 р. встановлено однаковий курс навчання у перших двох класах гімназій і реальних шкіл, згідно з яким латинську мову починали вивчати в третьому класі, а грецьку мову – в четвертому класі гімназій, при чому грецька мова мала викладатися в небагатьох гімназіях. Наприклад, у Київській шкільній окрузі діяла лише одна гімназія з грецькою мовою, а саме Київська друга гімназія.

У ході магістерської роботи з’ясовано, що в реакційні роки після революції 1905 р. в законодавчому аспекті змін не відбулося. Зазначимо лише, що Міністерством народної освіти, очолюваним графом І. Толстим, від 25 листопада 1905 р. було відновлено письмові іспити з латинської мови та підвищено вимоги до рівня знань учнів з латинської мови. Ці заходи негативно впливали на формування громадської думки щодо значущості вивчення іноземних мов взагалі.

У перші роки радянської влади, прагнучи ліквідувати неграмотність, уряд ініціював кількісне зростання шкільної мережі. Але багато з вчителів, що отримали фахову освіту за часів Російської Імперії, не поділяли нові ідеологічні погляди. Особливо часто відчувалася нестача саме вчителів-філологів, викладачів іноземних мов. Підтвердженням цього є той факт, що Н. Крупська у 1923 р. радила залучати до викладання німецької мови у школах осіб, які перебували в полоні, де навчилися деяких елементів цієї мови.

З метою подолання кризового становища, у 20-тих роках ХХ ст. на базі факультетів університетів та педагогічних інститутів, Вищих жіночих Курсів була створена нова форма вищого навчального закладу – Інститути народної освіти. Згідно зі статутом це були вищі педагогічні заклади, на які покладалася підготовка педагогічних кадрів як для загальноосвітніх, так і для професійних шкіл, працівників бібліотек, дитячих позашкільних закладів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Цікаве про педагогіку і навчання:

Організаційно-педагогічні передумови здійснення міжпредметних зв'язків
Педагогічний колектив, реалізуючи міжпредметні зв'язки, повинен діяти поетапно. Перший етап передбачає підготовку вчителів до роботи над проблемою, теоретичне осмислення. На цьому етапі слід визначит ...

Інтерактивне моделювання у шкільному курсі фізики
Як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті одним із пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, які розширюють можливості у якісн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net