Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Сторінка 5

Проблема теорії організації мовної підготовки педагогів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст. поставала та формувалася в тенденції поступового відродження значимості вивчення іноземних мов в загальних навчальних закладах. Проведене дослідження показало, що в 1920-ті рр. разом з розробкою єдиних навчальних програм для трудових, професійних і вищих шкіл об’єктивно виникло питання обґрунтування нових підходів до викладання іноземних мов та відповідних змін в професійній педагогічній освіті. Вперше на державному рівні вказаний аспект даної педагогічної проблеми було конкретизовано у статті Н. Крупської «Про викладання іноземних мов». Зазначимо, що стаття була підписана лише ініціалами «Н.К.» і позначена поміткою «Дискусійна», оскільки автор пропонував у ній певною мірою нову концепцію. Зокрема Н. Крупська порушила полемічне питання щодо сумнівної цінності вивчення есперанто в школі, виступивши на захист нових іноземних мов: «Якби навіть ввести есперанто в школі, то це мало б мале значення, бо через брак практики набуті в школі знання есперанто швидко забувалися б, під час зіткнення з дійсністю щораз виявлялася б потреба знань живої мови». Як зазначалося вище, що в перші роки радянської влади іноземні мови сприймалися як надбання ворожого класу, просвітницька робота серед широких верств населення спрямовувалася виключно на подолання неграмотності. Протиріччя в означеному аспекті посилювалося ще й публікаціями перекладних статей німецьких професорів А. Герлаха Л. Гурлітта та ін. Серед педагогічної громадськості поширилася ідея щодо заміни іноземних мов у навчальних програмах шкіл на вивчення штучно створеної мови – есперанто – мови з полегшеною структурою та граматикою, яка, на думку прихильників, могла забезпечити спілкування представників різних націй. Спеціально створена комісія в Наркомпросі 1919 р. навіть поширила есперанто у школах. Історичні факти показують, що були намагання організовувати гуртки і групи з вивчення есперанто. В свою чергу, в умовах панування диктатури пролетаріату у 20-ті рр. ХХ ст., відмова від вивчення живих іноземних мов пояснювалася незначними практичними результатами та низьким якісним рівнем знань учнів.

Як зазначалося вище, саме Н. Крупська вперше звернула увагу на практичну значущість вивчення іноземних мов, наголосивши, що програмами слід передбачити першочергове навчання читання, а потім – усного мовлення: «…Найближча мета – це розуміння мови й уміння порозумітися в ній». Таким чином, Н. Крупська, виходячи з цілей навчання, вважала за необхідне вдумливо вибирати мови для вивчення: «Треба вивчати мови передових націй, у яких наявна багата наукова й соціалістична література».

На відміну від вузько філологічного спрямування мовної освіти, що панувало у Російській імперії, Н. Крупська у вищезгаданій статті актуалізувала культурологічне призначення іноземних мов: «Вивчення іноземної мови повинне бути пов’язане з вивченням сучасного життя і недавньої історії країни, де ця мова поширена. Слід також включити і вивчення економічного, політичного і культурного життя країни».

Як свідчить проведений аналіз, саме стаття «Про викладання іноземних мов» та тверде переконання щодо загальноосвітньої цінності іноземних мов Н. Крупської сприяла поступовому уведенню іноземної мови як обов’язкової дисципліни в навчальних планах загальноосвітніх шкіл. Остаточно цей факт проявився вже у 1924 р. 14 жовтня того року була прийнята спеціальна постанова Науково-педагогічної секції ГУСа з питання викладання іноземних мов. У ній вказувалося, що вивчення нових мов варто починати із другого щабля навчання. З 1925–1926 навчального року пропонувалося ввести вивчення другої необов'язкової мови. У вивченні обов’язкової мови були сформульовані наступні завдання: а) навчити учнів читати й розуміти ділову літературу; б) розуміти розмовну мову й по можливості висловлювати свої думки виучуваною мовою; в) комбінувати вивчення мови з вивченням життя й побуту тих країн, в яких говорять даною мовою. Таким чином було конкретизовано і перший програмний мінімум змісту професійної підготовки вчителів-філологів.

У ході вивчення історико-педагогічних джерел з’ясовано, що першою спробою оформити вивчення іноземної мови в радянській школі у програмному відношенні можна вважати програму 1925 р. У цій програмі передбачалося виділити на одну обов’язкову іноземну мову 12 тижневих годин. Розподіл годин був наступним: V група – 3 години на тиждень, VІ група – 3 години, VІІ група – 2 години. Крім того, по 2 тижневих години приділялося в VІІІ і ІХ групах. Водночас, ця сітка годин розглядалася як зразкова, і місцевим органам народної освіти надавалося право самим визначати обсяги навчання. Зокрема вказувалося: «Ми не фіксуємо певної кількості годин для кожного предмета, остаточна сітка розподілу годин повинна бути вироблена місцевими органами народної освіти». Програма узаконювала на довгі роки переважне вивчення німецької мови: «Найпоширенішою і бажаною варто вважати німецьку мову. Але у зв’язку з місцевими умовами такою мовою може бути як французька, так і англійська».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Історичний аспект розвитку питання
Серед основних умов, які визначають ефективність викладання-учіння, особливе місце посідають методи навчання, бо вони безпосередньо формують і визначають характер взаємовідносин педагогів і учнів, су ...

Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
У період навчання грамоти учні оволодівають початковими вміннями писати в зошиті і на дошці. Зошити з письма для шестирічних першокласників розлініяні в такий спосіб: Ширина робочого рядка становить ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net