Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Сторінка 7

Вище вказана тенденція поширення рівноцінності і виховного значення наук передбачала уподібнення процесу навчання іноземних мов процесу оволодіння рідною мовою й, як наслідок, висувалося нерозчленоване навчання мови в послідовності від усного мовлення до читання й письма.

У ході розробки теоретико-методологічних аспектів викладання іноземних мов було констатовано, що усні й письмові вправи в однаковій мірі сприяють засвоєнню мовного матеріалу. Однак ці вправи ототожнювались із усним мовленням і письмом, оскільки в той період не була розкрита розбіжність між усним мовленням і усними вправами. Остаточне розв’язання питання про практичну мету навчання було подано в роботі Л. Щерби «Як треба вивчати іноземні мови». У ній було показано, що в житті можливі десятки різновидів цілей практичного вивчення мови, заснованих на різноманітному співвідношенні усного й письмового видів мовної діяльності, як і різних рівнів оволодіння цими видами мови. Все залежить від конкретних завдань, які висуваються перед учнями, та умов навчання. Ця позиція обґрунтувалася на антропологічних засадах, сформованих відомим педагогом К. Ушинським. Теоретичне значення цієї роботи полягало в тому, що було зруйновано недиференційоване розуміння мети «практичного вивчення мови».

Вивчення матеріалів з теми дослідження показало, що в 1927 р. відбулося впорядкування навчального плану: була встановлена чітка структура навчального року і сітка годин, відповідно до якої на вивчення іноземних мов виділялося як і раніше 13 тижневих годин з наступним розподілом: V група – 3 години, VІ група – 3 години, VІІ група – 3 години, VІІІ група – 2 години, ІХ група – 2 години, тобто, усього 442 години. Об'єктивно ця кількість годин, звичайно, була недостатня навіть для того, щоб навчитися читати й розуміти іноземну науково-популярну літературу.

В 1929 р. було прийнято постанови про посилення уваги до вивчення іноземних мов у технікумах і вузах. Пленуми ЦК ВКП від 1928 і 1929 р. вимагали у ході підготовки кадрів посилити вивчення іноземних мов. У результаті всіх цих заходів було визначено єдиний підхід до навчання іноземних мов від школи й до вузу включно.

Однак, особлива увага до іноземних мов спонукала Наркомпрос створити такий ухил, спеціалізація на якому була б пов'язана зі знанням іноземної мови. Він одержав назву «іноземної кореспонденції». У групі із цим ухилом на вивчення іноземної мови й на практичні роботи за спеціалізацією, виділялася наступна кількість годин: VІІІ група – 7 годин і, крім того, на техніку іноземної кореспонденції – 3 години; Х група – 7 годин і на техніку кореспонденції -2 години, а на виробничу практику – 4 години. Таким чином, на вивчення іноземної мови, включаючи практичні заняття, на всі три роки приділялося 28 годин при дуже великій їх концентрації. Якщо врахувати, що в V-VІІ групах призначалося ще 7 тижневих годин, то можна стверджувати, що за 35 тижневих годин можна було забезпечити формування в учнів досить міцних і глибоких іншомовних знань і навичок.

Таким чином, викладені факти історично сформували наступну тенденцію – відродження загальноосвітнього значення вивчення іноземних мов та актуалізація питання методології мовної підготовки вчителів.

У ході дослідження встановлено, що вказана тенденція сприяла формуванню мережі позашкільних курсів і гуртків, на яких вивчали іноземні мови та, водночас, загострювали потребу у збільшенні кількості вчителів-філологів.

Розширенню цієї мережі відповідних професійних навчальних закладів сприяла постанова ЦК ВКП «Про організацію вивчення іноземних мов партактивом», прийнята у вересні 1929 р. У ній визнавалося за необхідне організувати вивчення іноземних мов партактивом з метою засвоєння технічного й наукового досвіду, причому вивчення іноземних мов, у тому числі й заочне, визнавалося партійним навантаженням. Дана постанова мала історичне значення для організації мовної підготовки вчителів в цілому в країні. Оскільки ріст мережі різноманітних курсів сприяв збільшенню випуску навчальної і методичної літератури з іноземних мов. Також певні зрушення відбулися й у формуванні громадської думки щодо цінності іноземних мов для науково-технічного прогресу.

На початку 30-тих рр. ХХ ст. стан вивчення іноземних мов характеризувався двома протилежними процесами. З одного боку, тривало вивчення іноземних мов широким загалом громадян в ході компанії «Іноземні мови в маси». З іншого боку, воно стримувалося, в окремих випадках – не давало позитивних результатів через відсутність кваліфікованих педагогічних кадрів. Застосування методу проектів у вивченні іноземних мов, що набув широкого вжитку в шкільній практиці указаного історичного періоду, не реалізував вимог відповідних навчальних програм.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Цікаве про педагогіку і навчання:

Елементи прикладної математики - один із найважливіших розділів шкільної алгебри
Розподіл годин математики в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється у відповідності до Робочих навчальних планів закладів освіти на 2009/2010 навчальний рік, які складаються від ...

Прийоми активізації пізнавальної діяльності
В процесі придбання що вчаться знань, умінь і навиків важливе місце займає їх пізнавальна активність, уміння викладача активне керувати нею. З боку викладача учбовий процес може бути керованим пасивн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net