Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Провідні тенденції в розвитку мовної освіти в Україні у досліджуваний період

Сторінка 9

Навчальний план проіснував до 1935 р. Зокрема, Наркомпрос остаточно відмовився від вивчення іноземних мов у ІV групі, скоротилася кількість годин в V, ІХ й Х групах, що привело до того, що з V групи до Х виділялося по дві години на шестиденку. Це склало 765 годин або 7,4% загальної кількості годин за навчальним планом.

Скорочення кількості годин, проведене в 1937–1938 р. порушило питання про уточнення цілей навчання в школі. Нова програма, прийнята в 1938 р. містила серйозні зміни у формулюванні практичної мети у вивченні мов. Основна увага була приділена розвитку рецептивних умінь, а усному мовленню була відведено другорядну роль. Крім того, вперше було висунуто спеціальну вимогу – навчання перекладу. З огляду на скорочення кількості годин на вивчення іноземних мов у школі, висування рецептивних умінь читання як основної вимоги було виправданим. У той час, визначення перекладу як кінцевої вимоги навряд чи було виправданим, тому що переклад є специфічним мовним вмінням, тоді як основне призначення читання це розуміння інформації, що міститься в тексті. У середній школі, що дає загальну освіту, переклад може виступати лише як один із засобів навчання й контролю розуміння. Подібна вимога, а програма 1938 р. в основних рисах проіснувала до середини 1940-вих рр., мала негативний наслідок, тому що вся увага в практиці шкіл приділялося перекладу.

Узагальнюючи данні аналізу програми 1938 р., можна визначити наступне. По-перше, дана програма була більш реалістична у порівнянні з попередніми, тому що будувалася з урахуванням реальних умов навчання. Це виразилося у скороченні вимог до формованих умінь й мовленнєвого матеріалу, а також у висуванні читання на перший план. По-друге, значною мірою зміцнився свідомий підхід до навчання мови, що відповідало теоретичним положенням тодішньої методики. Програма 1938 р. проіснувала до другої половини 1940-вих рр.

Зазначимо, в 1940 р. вийшла уточнена програма, що містила скорочення тільки усних уроків: з 2 – 3 до 1 – 2 годин, а також певні зміни деяких формулювань.

До початку 1940-вих рр. в теорії навчання іноземних мов переважала точка зору про чільну роль читання й скорочення вимог до усного мовлення, що було закріплено інструктивним листом Наркомпросу від 1942 р.

У матеріалах, датованих 1946 р. стосовно вдосконалювання змісту освіти констатувалося, що вивчення іноземних мов перебувало на вкрай низькому рівні, а в ряді шкіл іноземна мова не викладалася через відсутність викладачів, у багатьох школах учні погано читали іноземною мовою, не вміли застосовувати граматичні правила, мали обмежений запас слів. Очевидно, з цієї причини в проектах програм 1947 р., незважаючи на скорочення кількості годин на вивчення ряду предметів й навіть математики, пропонувалося збільшити час на вивчення іноземних мов до 24 годин і широко ввести вивчення даного навчального предмета в ІІІ класі. Однак, пропозиції про подовження строку й удосконалювання змісту навчання не були прийняті.

Наведені вище дані дозволяють затверджувати, що значення іноземної мови як навчального предмета поступово зростало серед кіл педагогічної громадськості. Основною проблемою, яка заважала підйому навчання іноземних мов, була нестача кваліфікованих учителів. Воєнні події значно погіршили становище з відповідними кадрами, багато вчителів загинули, а підготовка нових кадрів була тільки розпочата. Тому для вирішення питання про корінне поліпшення викладання цього навчального предмета необхідні були спеціальні державні рішення.

З жовтня 1947 р. Рада Міністрів СРСР прийняла постанову «Про поліпшення вивчення іноземних мов». У ній відзначалося: «Викладання іноземної мови в школах знаходиться на низькому рівні. Учні, що закінчують середню школу, іноземною мовою, як правило, не володіють, виявляють утруднення під час перекладу текстів через вкрай обмежений запас слів й не вміють на практиці застосовувати набуті ними граматичні правила».

Рада Міністрів визначила наступні причини незадовільного становища з вивченням іноземних мов: нестачу викладачів й низьку кваліфікацію працюючих учителів, незабезпеченість шкіл підручниками й навчальними посібниками; відсутність кваліфікованого керівництва й контролю з боку органів народної освіти за постановкою викладання цього предмета.

Для ліквідації вказаних недоліків було намічене широке коло заходів організаційного характеру, що є цінним для даного історико-педагогічного дослідження:

– пропонувалося всім учителям іноземних мов раз на 3 роки проходити курси підвищення кваліфікацій;

– розширити мережу вузів з підготовки вчителів іноземних мов. Так, передбачалося відкрити в СРСР п'ять нових інститутів іноземних мов й три факультети іноземних мов;

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11

Цікаве про педагогіку і навчання:

Хід та організація дослідження в фізико-математичних класах
Проходивши педагогічну практику в НВК (школі-ліцею) № 28 ми виявили певну закономірність досліджуючі архівні документи школи і провівши опитування вчителів - більшість учнів фізико-математичних класі ...

Методи навчання та їх класифікація
Для досягнення свідомо визначеної мети в навчально-пізнавальній діяльності необхідно діяти, тобто змінювати стан предмета (для отримання необхідного результату-продукту). Методи навчання — це система ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net