Особливості організації мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Особливості організації мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст

Сторінка 3

Дослідник історії становлення педагогічної освіти в СРСР Ф. Паначин у своїх наукових працях виокремив два конструктивних підходи, що були властиві мережі педагогічних навчальних закладів у перші десятиліття ХХ ст.: створення педагогічних факультетів на базі університетів, організація діяльності педагогічних курсів.

На підставі узагальнення фактологічного матеріалу з теми дослідження встановлено, що на початку ХХ ст. професійна підготовка передбачала першочергове завдання забезпечити високий рівень наукової мовної підготовки вчителів, а професійна підготовка набувалася у процесі практичної діяльності.

Як зазначалося вище, у період політичних змін в Україні 1917–1920 рр. певні зміни відбулися й в освіті, зокрема педагогічній. У ході ретельного аналізу історичних документів, науково-педагогічних праць з'ясовано, що політичні зрушення у формуванні національної системи педагогічної освіти відбулися у період існування УНР.

Так, Генеральний секретаріат освіти виробив проект управління освітньою галуззю в Україні, який хоч і не був ухвалений, але ним керувалися в практиці. Остаточно проект був затверджений Директорією УНР. Згідно з ним, поширювалися повноваження органів самоврядування в управлінні шкільництвом, запроваджувалося всезагальне навчання в народній семирічній школі. Міністерство освіти здійснило певні реформування і у вищій школі. Український народний університет було перетворено на державний, відкрито університет у Кам'янці на Поділлі, поширено кафедри українознавства, лекторату української мови було надано статус обов'язкового предмета для всіх слухачів.

У професійній педагогічній освіті було проведено реорганізацію учительських семінарій та інститутів за законом Тимчасового уряду від 14 червня 1917 р. За цим законом семінарії ставили середніми професійними школами з 4-річним курсом, а інститути – школами з 4-річним курсом, а інститути – школами вище середніх з 3-річним курсом. Однак, план організації цілої мережі професійних шкіл не було реалізовано в життя через революційні події 1917 р.

Генеральний секретаріат розробив ряд заходів, що свідчили про повернення до централізації в управлінні освітою. Внаслідок цього призначення вчителів вищих початкових шкіл залежало виключно від міністерства.

За часів Гетьманату, у справі вищої освіти було реалізовано ухвалу уряду УНР про відкриття згадуваних вище українських університетів у Києві та в Кам’янці на Поділлі. Обидва університети у складі мали історично-філологічні факультети. Незважаючи на те, що ці факультети були досить чисельними, українізація початкової та середньої ланок загальної освіти прийшла у фазу залежності від фактичної наявності педагогів-фахівців. Наприклад, з’ясовано, що в тих школах, де більшість учнів належали до українців, українська мова викладання використовувалася з 1-го класу, щодо старших класів, перехід був можливий, якщо школа могла забезпечити освітній процес кадрами відповідної кваліфікації.

Крім Українського державного університету, університету в Кам’янці на Поділлі з жовтня 1918 р. за ініціативи товариства «Просвіта» в Полтаві було відкрито український університет на базі правничого факультету як філії Харківського університету. У його складі були історико-філологічний та математично-природничий факультети. Згодом Полтавський університет було перетворено в Інститут народної освіти. Діяв також факультет українознавства у Новоросійському університеті, Вищий педагогічний інститут у Катеринославі.

На півдні України, в м. Сімферополі з 18 квітня 1918 р. було розпочато заняття в Таврійській філії Київського університету, а вже 14 жовтня 1918 р. за підтримки цього закладу святково відкрито Таврійський університет.

Відновлення роботи Київського, Харківського, Новоросійського університетів, відкриття нових вищих навчальних закладів мали великий вплив на розвиток суспільства, культури, освіти. Незважаючи на складні політичні умови, громадянську війну, в країні інтенсивно розроблялися питання становлення національної системи вищої педагогічної освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Шляхи здійснення самоосвіти у учнів ПТНЗ
До шляхів самоосвіти відноситься самостійна робота учнів. В процесі самостійної роботи учні систематично читають, звертаються до авторитетних джерел (на паперових, електронних носіях); здійснюють ана ...

Тенденції розвитку музичної освіти в Японії
Модель мистецької освіти в Японії заслуговує на особливу увагу. Вона ґрунтується на ідеї здатності кожної людини відчувати природну красу. Традиційно в цій країні вважають, що можливо й необхідно роз ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net