Особливості організації мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Особливості організації мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст

Сторінка 6

1943 р. роботу вищих навчальних закладів в Україні було поновлено. За постановою шостої сесії Верховної Ради України університети зобов'язувалися організувати підготовку вчительських кадрів, нестача яких загострилася у відновлених середніх навчальних закладах. Постановою РНК і ЦК ВКП від 18 жовтня 1945 р. було відкрито Ужгородський державний університет, перший вищий навчальний заклад на Закарпатті, покликаний готувати вчительські кадри для цього регіону.

У післявоєнний період в мережі вищих педагогічних навчальних закладів спостерігалися процеси укрупнення спеціальностей, розширення профілів спеціалістів. Відповідно до Постанови РМ СРСР і ЦК КПРС від 30 серпня 1954 р. запроваджувалися такі широкі профілі в галузі підготовки вчителів-філологів: «Дві іноземні мови», «Російська мова, література, історія», «Історія та іноземна мова».

Вищевикладене дозволяє зробити такі висновки.

На підставі логіко-систематичного аналізу історико-педагогічної літератури, нормативних та архівних документів виділено та схарактеризовано етапи організації мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст. Критеріями виділення етапів обрано нормативне забезпечення діяльності різних типів вищих педагогічних навчальних закладів та характер прояву тенденцій, конкретизованих вище. Так, у дослідженні показано, що перший етап хронологічно охоплював перші десятиліття ХХ ст. до встановлення в Україні більшовицької влади. Цей етап характеризувався спрямуванням громадсько-педагогічного руху на українізацію освіти взагалі, і педагогічної зокрема. З урахуванням кращих надбань класичних університетів та наукових узагальнень К. Ушинського за часів незалежності України відкривалися громадські та приватні вищі професійні школи, оновлювалася програма діяльності вчительських інститутів та педагогічних курсів; велися пошуки та розробка концептуальних засад педагогічної освіти. Підготовка вчителів-філологів мала академічний фундаментальний характер.

Другий етап – 1920–1933 рр. – характеризувався не лише інтенсивним кількісним ростом мережі вищих педагогічних навчальних закладів, але й зверненням до проблеми якісного реформування організаційних, змістовно-методичних засад підготовки вчителів-філологів. Внаслідок державної освітньої політики, що пропагувала вивчення іноземних мов, в Київському ІНО було започатковано підготовку вчителів іноземних мов, а в 1930 р. створено Український інститут лінгвістичної освіти. Відкриття різних типів вищих педагогічних закладів на другому етапі сприяло розробці та практичному втіленню педагогічних інновацій, що певним чином підвищували рівень професійної підготовки.

Третій етап – 1933–1941 рр. – характеризувався послабленням процесів українізації загальної і професійної педагогічної галузі. Русифікація в освіті зумовила закриття факультетів, відділів і секторів, які готували вчителів-філологів для шкіл національних меншин, що проживали на території України. У дослідженні на прикладі історії діяльності Українського інституту лінгвістичної освіти, що з 1935 р. став Харківським педагогічним інститутом іноземних мов, показано особливості організації підготовки вчительських кадрів філологічних спеціальностей.

Четвертий етап хронологічно охоплював 1941–1950-ті рр. та характеризувався в організації підготовки вчителів-філологів широкого профілю; укрупненням вищих педагогічних навчальних закладів; об'єктивним зв'язком розвитку педагогічної освіти предметів гуманітарного циклу в середніх загальних та спеціальних навчальних закладах.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Проектування мотиваційних технологій навчання
Проектування мотиваційних технологій навчання необхідне з метою забезпечення швидкого включення що вчаться в професійну учбово-пізнавальну і учбово-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роб ...

Виявлення підліткової схильності до тривожності
Завданням нашого дослідження є вивчення рівня прояву тривожності в підлітків та виявлення домінуючих чинників її формування. Для розкриття даного завдання нами використані три методики дослідження тр ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net