Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Сторінка 1

Особливого значення в підготовці педагогічних кадрів в сучасних умовах набуває поєднання фундаментальної освіти і глибокого засвоєння наукових основ професійної діяльності з практичним оволодінням основами професійної діяльності, формуванням мовних умінь і навичок. О. Абдулліна зазначала, що високий професіоналізм учителя в обраній галузі діяльності в поєднанні з його активною участю в різноманітних галузях духовного і суспільного життя, з одного боку, сприяє всебічному розвитку спеціаліста, а з іншого – сприяє підвищенню ефективності та якості праці з обраної спеціальності.

Ретельний аналіз архівних документів і результатів узагальнення досвіду роботи вищих професійних шкіл досліджуваного нами періоду показав, що для визначення змісту практичної підготовки вчителя велике значення мала діяльність українських урядів 1917–1919 рр., коли вищі педагогічні школи України працювали в надзвичайно складних умовах неодноразової зміни влади. З самого початку революції українське громадянство і вчительство поставили на порядок денний питання про українську вищу школу як необхідний ступінь в системі освіти України.

Так, у ході аналізу широкої джерельної бази з'ясовано, що на першому етапі зміст мовної підготовки вчителів мав академічне спрямування.

Ніжинський історико-філологічний інститут давав педагогічну освіту на зразок класичної. Він готував учителів чоловічих гімназій з історії, літератури, російської, грецької мов і латини. У навчальних планах класичних гімназій ці дисципліни складали переважну більшість. Орієнтація на класичну освіту вчителів зумовила й вимоги до освітнього цензу слухачів інституту. Основний контингент їх утворювали особи, що закінчили курс навчання в гімназіях або духовних семінаріях. Організація педагогічної підготовки в інституті була на зразок університетської. Професійні педагогічні знання студенти отримували з невеликого за обсягом лекційного курсу педагогіки та історії педагогіки, циклу лекцій з конкретних методик. Педагогічна практика проходила на ІV курсі. Вона включала спостереження уроків вчителів інститутської гімназії, проведення пробних уроків студентами та їх аналіз, педагогічні спостереження та щотижневі конференції студентів та вчителів гімназії, на яких розглядалися навчальні та методичні посібники, обговорювалися різноманітні педагогічні й методичні проблеми.

В 1905–1907 рр. в українських університетах було запроваджено предметну систему навчання на заміну курсової, що була поширена упродовж ХІХ ст. Предметна система навчального плану передбачала поєднання дисциплін усіх циклів навколо найважливішої, що визначала спеціалізацію студента. Студенти самостійно визначали коло навчальних дисциплін та способи індивідуального опанування ними. Таким чином, у змісті мовної підготовки вчителів було реалізовано особистісний підхід. Основною метою професійної освіти визначався саморозвиток особистості студента, формування його творчої самодіяльності. Однак предметна система орієнтувалася лише на сильного студента і талановитого педагога. Масова ж професійна підготовка внаслідок уведення предметної систем істотно погіршилася, втративши академічний характер. У змісті педагогічної підготовки було здійснено поділ на пропедевтичний та спеціальні цикли дисциплін. Предметна система навчання реалізувала гуманістичні принципи навчання, даючи можливість студентам самостійно формувати індивідуальні плани, співпрацювати із викладачами у наукових дослідженнях.

Аналіз плану підготовки вчителів середньої школи, розробленого за часів існування УНР показав, що педагогічний інститут повинен був відкриватися в кожній губернії, де в 3-х або 4-х містах є школи ІІ та ІІІ ступенів. Викладачами в педінституті мали працювати лише вчителі гімназій за умови, якщо вони були викладачами методик фахових предметів, а також інструкторами проведення лекцій. В деяких учительських семінаріях, що готували вчителів для початкових шкіл на території УНР, існували двокласні початкові школи, де семінаристи проходили педагогічну практику. Якщо це була церковно-вчительська школа, то для практичної підготовки учнів у 2-х та 3-х класах відкривали церковнопарафіяльні школи.

Аналіз архівних документів та інших історичних джерел свідчить про те, що єдиних навчальних планів на той час на Україні педагогічні інститути не мали. Зміст практичної професійно-педагогічної підготовки розроблявся самостійно кожним інститутом. Члени комісії з реформування вчительських інститутів, семінарій і педагогічних курсів вказували на те, що методи викладання в педагогічній вищій школи повинні були відповідати єдиним принципам. Поряд з теоретичними заняттями в лабораторіях проводилися практичні роботи наукового і виключно педагогічного характеру.

На вищих жіночих курсах як закладах університетського типу майбутні вчителі-філологи здобували ґрунтовну наукову освіту, що забезпечували висококваліфіковані викладачі, які застосували різноманітні форми роботи. Дослідженням встановлено, що слабшою була психолого-педагогічна підготовка. Слухачі опановували невеликі за обсягом курси педагогіки, історії педагогічних течій, психології. Методична підготовка та педагогічна практика на необхідному рівні організована не була.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Практична робота по діагностиці і формуванню словника дітей
2. Дидактичні ігри (на формування словника)2. Дидактичні ігри (на формування словника) «Перестрибни через рів» Мета гри. Учити дітей утворювати наказову форму дієслова за допомогою приставок. Організ ...

На шляху до створення Європейської зони вищої освіти
Болонський процес почався 25 травня 1998 року, коли Великобританія, Німеччина, Італія и Франція прийняли в Болоньї спільну декларацію. Сьогодні в процесі беруть участь уже 40 країн. Якщо коротко, то ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net