Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Сторінка 2

У ході наукового пошуку встановлено, що в 1910–1913 рр. У Київській навчальній окрузі діяли педагогічні курси з трьома відділами: російської мови і словесності, математики і фізики. Навчальний план передбачав щоденно: зранку – практика в середніх школах м. Києва, увечері – лекційні заняття. На курси приймалися студенти університетів, викладачі середніх шкіл.

Відділи російської мови і давніх мов були відкрити й на педкурсах в Одесі.

Педагогічні курси мали свої базові школи, в яких слухачі проходили педагогічну практику.

Як зазначалося вище, ІНО були широкопрофільними вищими педагогічними навчальними закладами. В їх програмах були предмети: історія класової боротьби, політична економія, історія і географія України, українська мова і література. Цикл педагогічних дисциплін було поширено. В основі навчальних планів фактично абсолютна більшість часу відводилася на засвоєння педагогічних дисциплін, а загальноосвітня підготовка, фундаментальна наукова – відходили на другий план. Наприклад, в 1920–1921 навчальному році на факультеті соцвиху ХІНО викладали основи психології, основи фізичного виховання, теорія трудового виховання, політика Радянської влади в галузі народної освіти; педагогічна психологія, психопатологія, гігієна, організація закладів соціалістичного виховання, методи експериментального вивчення дітей і юнацтва; загальна педагогіка, психологія дитинства і юності, фізичне виховання і гігієна виховання, мистецтво у педагогічній практиці, історія початкової освіти, методика експериментальних досліджень; найважливіші педагогічні течії, історія педагогіки, статистика освіти, дитяча організація бібліотек, розповідь, виразне слово й читання. В ХІНО ще викладали соціальну педагогіку, педагогіку юнацького віку, рефлексологію, педологію, педологію шкільного віку.

На підставі аналізу типового навчального плану для педагогічних інститутів та педагогічних факультетів університетів, розробленого науково-педагогічною секцією, з’ясовано, що дійсно орієнтація була на підготовку вчителя широкого профілю, здатного викладати у всіх класах один свій спеціальний предмет, і в нижчих класах додатковий, другий предмет. Спеціаліст широкого профілю володів широкою політичною підготовкою. Такий вчитель володів великим науковим світоглядом, міг працювати в різних типах навчальних закладів.

Слід відокремити й недоліки, що були властиві даному навчальному планові. Серед них, на наш погляд, важливими є:

– деталізація психолого-педагогічних курсів;

– багатопредметність навчального плану внаслідок широкого профілю підготовки звужувала коло спеціальних дисциплін, зокрема – філологічних;

– нечітко виділено спеціалізацію, а надмірна кількість обов’язкових курсів енциклопедичних курсів космології, виникнення релігії, основ соціології, графічної грамоти, циклу суспільно-політичних дисциплін призвала до перевантаження студентів, що було причиною зниження якісного рівня мовної підготовки вчителів.

З метою подолання цих та інших недоліків з 1923 р. рішенням Наркомосу УРСР було вжито ряд заходів щодо:

– подолання багатопредметності навчальних планів через інтегровані курси;

– перенос курсів загальноосвітнього і загальнопедагогічного значення на перші курси вузів;

– орієнтування навчально-виховного процесу на оволодіння науковим методом зі своєї спеціальності;

– практично-орієнтована педагогічна підготовка.

Пропонувалося на І курсі зосередити увагу на загальній педагогіці, практиці з політпросвітницької роботи, виробничій практиці, психології, педагогічній техніці; ІІ курс – теорія освіти, виробнича практика; ІІІ курс – історія педагогіки, шкільна гігієна; ІV курс – законодавство в народній освіті та огляд сучасної педагогічної літератури.

На жаль, як свідчить проведений аналіз історичних джерел, ці конструктивні пропозиції в освітній практиці реалізовані не були.

У ході наукового пошуку було проаналізовано навчальні плани ІНО. Щодо філологічної підготовки в них передбачалося вивчення нової мови, літератури та методики рідної мови. Енциклопедичний характер філологічної підготовки забезпечувала велика кількість дисциплін загальнотеоретичного спрямування. Критикуючи такий підхід до конкретизації змісту педагогічної підготовки в ІНО, А. Калашников в доповіді «Про реформу педагогічної освіти» зазначив, що зміст педагогічної освіти мають утворювати три цикли дисциплін: а) загальнонаукові; б) спеціальні; в) спеціалізацію по типам шкіл.

Програма з української мови складалася з таких розділів: мислення і мова; найголовніші фонетичні зміни і явища; утворення і вживання форм; українська мова серед інших мов; діалекти на територіях, де розмовляють українською мовою.

Програма з української літератури включала такий матеріал: народні пісні, казки, байки, думи, легенди, перекази, прислів'я, приказки, загадки; вивчення творчості І. Котляревського, Т. Шевченка, Л. Глібова, С, Руданського, М. Вовчка, І. Франка, П. Мирного, П. Куліша, Л. Українки, М. Винниченка, М. Коцюбинського, П. Грабовського, П. Тичини, Г. Чупринки та ін.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості викладання англійської мови для цільової аудиторії віком 9-10років
У сучасних соціально-економічних умовах дедалі більшого значення набуває досконале володіння іноземною мовою. Вивченню мов відводиться все більше програмного навчального часу не лише в школах і вузах ...

Розвиток творчої індивідуальності у колективі
На початковій стадії згуртування колективу емоційно – психологічні відносини займають головне місце. Кожен учені у цей час прагне знайти серед однокласників товаришів, друзів, компанію, яка б його пр ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net