Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Сторінка 4

2. Придбання ними первісних навичок читання, усної мови й письма».

Наступна рекомендація авторів: «Після 2 – 3 уроків, присвячених тільки усному тренуванню, можна перейти до читання й письма опрацьованого матеріалу» є певним свідченням завершення «усного вступного курсу», але 2 – 3 уроки вважати цілим курсом не можна.

Аналіз програми довів, що остаточно оформився аналітико-синтетичний метод навчання читання. Автори програм зазначали: «Хоча учні V класу опанували механізм читання рідною мовою, не можна оминути процес складового й буквеного аналізу, тобто, сумарне, нерозчленоване сприйняття слів привело б до читання «по здогаду» і до багатьох помилок у письмі». У програмі було досить чітко сформульовано становище «перекладного контролю розуміння», як «засіб семантизації, якщо інші засоби не можуть бути застосовані», і як «засіб, що допомагає тлумаченню слова». Разом з тим, висувалося й нове призначення перекладу: «Він є засобом тренування учнів в аналізі побудови фраз іноземною мовою, допомагаючи розібратися в особливостях граматичного ладу іноземної мови шляхом зіставлення його з ладом російської мови». Узаконено було також використовування перекладів з рідної мови: «Що стосується перекладу з російської мови на іноземну, то місце його в середній школі більше обмежено: він застосовується головним чином як засіб закріплення й контролю граматичних знань, а також ідіоматичних оборотів». Таким чином, переклад став важливим засобом вивчення іноземних мов.

У ході дослідження з’ясовано, що умови воєнного часу вимагали деякої зміни у змісті вивчення іноземних мов та інших навчальних предметів. У листі Наркомпроса РСФСР від 31 жовтня 1941 р. указувалося, що для проходження військової тематики в курсі іноземних мов необхідно виділити час за рахунок скорочення матеріалу підручників, причому рекомендувалося відвести ІV чверть цілком на повторення цієї тематики. До кінця війни була створена ціла низка текстів з військової тематики.

У 1930-ті рр. ХХ ст. на засіданнях Наркомосу досить часто обговорювалися питання мовної підготовки вчителів, зокрема викладачів іноземних мов. Було вжито ряд заходів в реформуванні планів педагогічних інститутів. Зокрема: цикл суспільно-економічних дисциплін за обсягом було скорочено до 10% від загальної кількості годин навчального плану. З 37 дисциплін сформовано 20-22. Наголошувалося на необхідності, щоб навчальні плани вищих педагогічних навчальних закладів були індивідуалізовані з урахуванням типу шкіл, для яких вони готували вчителів. Співвідношення теорії та практики встановлювалося – 1:1. У навчальному плані слід було враховувати перехід від лекційної системи до активних методів викладання. Нові навчальні плани і програми передбачали неперервний тиждень і навчальний рік. Наголошувалося, що зміст програм повинен відповідати конкретній спеціальності. Але більшість рекомендацій в практику підготовки вчителів-філологів у вищих навчальних закладах України реалізовано не було, або ж реалізовано частково. Так, співвідношення годинного навантаження на суспільно-політичні та спеціальні дисципліни – 72,3%, педагогічні дисципліни та педпрактику – 11,8%, виробничі практики – 5,5%, військово-фізкультурні дисципліни та іноземну мову – 10,4%.

Четвертий етап розвитку досліджуваної педагогічної проблеми позначався розширенням діяльності педагогічних інститутів, інститутів іноземних мов.

В Харківському педагогічному інституті працювало більше десяти кафедр. Кожна з них розробляла план роботи на семестр, який детально обговорювався на засіданнях. Цей план включав робочі та індивідуальні плани, додаткові завдання викладачів по роботі з невстигаючими студентами, контроль за ходом навчальної роботи – проведення атестації на кафедрі за загальним графіком. У план включалася підготовка до проведення сесій, участь у методичних конференціях, робота з відмінниками, навчальні плани та їхнє виконання. Наприклад, у плані роботи кафедри перекладу на 1947–1948 навчальний рік було передбачено організувати роботу студентів у кабінетах мови з додатковим матеріалом, провести шість відкритих лекцій, розробити методичні рекомендації для практичного застосування у навчальному процесі, заслухати доповіді: «Підбір матеріалу для проведення перекладу зі слуху», «Історія перекладу на Україні», «Методика проведення іспитів»; скласти завдання для студентів заочної форми навчання.

На початку кожного семестру викладачі складали індивідуальні плани, що включали заходи з навчальної роботи це: планування проведення консультацій, лекцій, практичних занять, відвідування лекцій і практичних занять інших викладачів, підготовка відкритих уроків; з навчально-методичної роботи: підготовка наочних посібників, доповідей. Також викладачі складали плани роботи по підвищенню кваліфікації.

Професійна підготовка студентів починалась з першого курсу. Спочатку проводились бесіди на відповідні теми. Далі викладачі вимагали від студентів досконалого володіння такими навичками: 1) говорити голосно, повільно, виразно; 2) писати чітко, красиво, великими літерами; 3) уміти відокремлювати головне від другорядного; 4) не стояти спиною до аудиторії, проводячи будь-який аналіз біля дошки; 5) ставити спочатку питання, а потім називати прізвище. Одночасно викладачі доводили необхідність дотримання цих вимог, на заняттях, які вони проводили.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

План виховної роботи групи учнів ПТНЗ
Виховна робота у ВП "ЛПТКЛ ЛНУ імені Тараса Шевченка" спрямована на реалізацію задач громадянського виховання, цілісного формування особистості учня, всебічного сприяння розвитку природних ...

Математичні задачі у початковій школі як педагогічний засіб
У навколишньому житті виникає безліч таких життєвих ситуацій, які пов’язані з числами і потребують виконання арифметичних дій над ними. Це задачі. Під математичною задачею розуміють будь-яку вимогу о ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net