Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Сторінка 4

2. Придбання ними первісних навичок читання, усної мови й письма».

Наступна рекомендація авторів: «Після 2 – 3 уроків, присвячених тільки усному тренуванню, можна перейти до читання й письма опрацьованого матеріалу» є певним свідченням завершення «усного вступного курсу», але 2 – 3 уроки вважати цілим курсом не можна.

Аналіз програми довів, що остаточно оформився аналітико-синтетичний метод навчання читання. Автори програм зазначали: «Хоча учні V класу опанували механізм читання рідною мовою, не можна оминути процес складового й буквеного аналізу, тобто, сумарне, нерозчленоване сприйняття слів привело б до читання «по здогаду» і до багатьох помилок у письмі». У програмі було досить чітко сформульовано становище «перекладного контролю розуміння», як «засіб семантизації, якщо інші засоби не можуть бути застосовані», і як «засіб, що допомагає тлумаченню слова». Разом з тим, висувалося й нове призначення перекладу: «Він є засобом тренування учнів в аналізі побудови фраз іноземною мовою, допомагаючи розібратися в особливостях граматичного ладу іноземної мови шляхом зіставлення його з ладом російської мови». Узаконено було також використовування перекладів з рідної мови: «Що стосується перекладу з російської мови на іноземну, то місце його в середній школі більше обмежено: він застосовується головним чином як засіб закріплення й контролю граматичних знань, а також ідіоматичних оборотів». Таким чином, переклад став важливим засобом вивчення іноземних мов.

У ході дослідження з’ясовано, що умови воєнного часу вимагали деякої зміни у змісті вивчення іноземних мов та інших навчальних предметів. У листі Наркомпроса РСФСР від 31 жовтня 1941 р. указувалося, що для проходження військової тематики в курсі іноземних мов необхідно виділити час за рахунок скорочення матеріалу підручників, причому рекомендувалося відвести ІV чверть цілком на повторення цієї тематики. До кінця війни була створена ціла низка текстів з військової тематики.

У 1930-ті рр. ХХ ст. на засіданнях Наркомосу досить часто обговорювалися питання мовної підготовки вчителів, зокрема викладачів іноземних мов. Було вжито ряд заходів в реформуванні планів педагогічних інститутів. Зокрема: цикл суспільно-економічних дисциплін за обсягом було скорочено до 10% від загальної кількості годин навчального плану. З 37 дисциплін сформовано 20-22. Наголошувалося на необхідності, щоб навчальні плани вищих педагогічних навчальних закладів були індивідуалізовані з урахуванням типу шкіл, для яких вони готували вчителів. Співвідношення теорії та практики встановлювалося – 1:1. У навчальному плані слід було враховувати перехід від лекційної системи до активних методів викладання. Нові навчальні плани і програми передбачали неперервний тиждень і навчальний рік. Наголошувалося, що зміст програм повинен відповідати конкретній спеціальності. Але більшість рекомендацій в практику підготовки вчителів-філологів у вищих навчальних закладах України реалізовано не було, або ж реалізовано частково. Так, співвідношення годинного навантаження на суспільно-політичні та спеціальні дисципліни – 72,3%, педагогічні дисципліни та педпрактику – 11,8%, виробничі практики – 5,5%, військово-фізкультурні дисципліни та іноземну мову – 10,4%.

Четвертий етап розвитку досліджуваної педагогічної проблеми позначався розширенням діяльності педагогічних інститутів, інститутів іноземних мов.

В Харківському педагогічному інституті працювало більше десяти кафедр. Кожна з них розробляла план роботи на семестр, який детально обговорювався на засіданнях. Цей план включав робочі та індивідуальні плани, додаткові завдання викладачів по роботі з невстигаючими студентами, контроль за ходом навчальної роботи – проведення атестації на кафедрі за загальним графіком. У план включалася підготовка до проведення сесій, участь у методичних конференціях, робота з відмінниками, навчальні плани та їхнє виконання. Наприклад, у плані роботи кафедри перекладу на 1947–1948 навчальний рік було передбачено організувати роботу студентів у кабінетах мови з додатковим матеріалом, провести шість відкритих лекцій, розробити методичні рекомендації для практичного застосування у навчальному процесі, заслухати доповіді: «Підбір матеріалу для проведення перекладу зі слуху», «Історія перекладу на Україні», «Методика проведення іспитів»; скласти завдання для студентів заочної форми навчання.

На початку кожного семестру викладачі складали індивідуальні плани, що включали заходи з навчальної роботи це: планування проведення консультацій, лекцій, практичних занять, відвідування лекцій і практичних занять інших викладачів, підготовка відкритих уроків; з навчально-методичної роботи: підготовка наочних посібників, доповідей. Також викладачі складали плани роботи по підвищенню кваліфікації.

Професійна підготовка студентів починалась з першого курсу. Спочатку проводились бесіди на відповідні теми. Далі викладачі вимагали від студентів досконалого володіння такими навичками: 1) говорити голосно, повільно, виразно; 2) писати чітко, красиво, великими літерами; 3) уміти відокремлювати головне від другорядного; 4) не стояти спиною до аудиторії, проводячи будь-який аналіз біля дошки; 5) ставити спочатку питання, а потім називати прізвище. Одночасно викладачі доводили необхідність дотримання цих вимог, на заняттях, які вони проводили.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Основні функції оцінювання
1. Контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; 2. Навчальна ...

Етнопедагогічні засади формування національної свідомості молоді
Серед проблем, від розв'язання яких залежить здійснення національного відродження України, важливе місце належить формуванню національної свідомості. Це зумовлюється, насамперед, тим, що високий ріве ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net