Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період

Сторінка 5

Отже, у роботі показано, що на першому етапі зміст підготовки вчителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах України орієнтувався на класичну освіту; було поширено предметну систему навчання; створювалися умови для забезпечення теорії з практикою, стимулювання саморозвитку особистості студента, розвитку його наукових і професійних інтересів. На другому етапі у змістовному забезпеченні підготовки вчителів-філологів виділено такі особливості: практична підготовка; багатопредметність; практико-орієнтована педологічна освіта; циклічність викладання дисциплін; уведення комплексних навчальних програм; нечітке виділення профілів педагогічної підготовки; винесення на перший план політехнічної підготовки; педагогізація та ідеологічне спрямування змісту навчальних програм; орієнтування на формування громадян – активістів.

Третій етап позначився тим, що у змісті підготовки вчителів-філологів головну увагу приділяли єдності педагогічної теорії і шкільної практики; уведено єдині типові навчальні плани і програми; забезпечувалася широка науково-теоретична підготовка вчителів-філологів в університетах; здійснювалися заходи з ліквідації багатопредметності; було запроваджено диференціацію залежно від типів педагогічних вузів; скорочено обсяги вивчення суспільно-економічних дисциплін.

На четвертому етапі у змісті яскраво були виражені такі особливості: академічний характер спеціальної підготовки; уточнення профілів; збільшення годин на вивчення педагогічних дисциплін і педагогічну практику.

Вивчення архівних джерел, нормативних документів, педагогічної літератури, періодичних видань досліджуваного періоду дозволяє виділити особливості змістовного забезпечення мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України відповідно до названих етапів. Зокрема, на першому етапі зміст мовної підготовки вчителів мав академічну спрямованість. Завдяки предметній системі навчання здійснювалася ґрунтовна спеціальна підготовка; мета освіти передбачала стимулювання творчого саморозвитку особистості кожного студента, розвитку його наукових професійних інтересів. На другому етапі у змістовному забезпечені було реалізовано завдання широкопрофільної педагогічної підготовки, політехнізації та педагогізації філологічної освіти; зміст навчальних програм підготовки вчителів-філологів орієнтувався на формування активних громадян. Третій етап мав такі особливості змісту підготовки вчителів-філологів: уведення єдиних типових навчальних планів і програм сприяло уніфікації теоретико-методичної педагогічної світи; здійснювалися заходи з подолання багатопредметності; було скорочено обсяги вивчення суспільно-економічних дисциплін на філологічних факультетах вищих навчальних закладів, запроваджено диференціацію педагогічної підготовки. На четвертому етапі у змісті підготовки вчителів-філологів було збільшено кількість годин на вивчення педагогічних дисциплін, запроваджено обов'язкову педагогічну практику, уточнено профілі та спеціальності, посилено академічний характер філологічної підготовки.

Результати проведеного дослідження свідчать, що в теорії організації мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ століття простежувалися наступні провідні тенденції: українізація народної освіти загалом, і педагогічної зокрема; поширення в освітній теорії та практиці принципу рівноцінності і виховного значення наук, що істотно послаблювало значущість вивчення іноземних мов; поступове відродження загальноосвітнього значення іноземних мов, що сприяло набуттю ними статусу обов'язкових навчальних предметів, переорієнтація у вивченні мов з вузько філологічної мети на практичну.

Встановлено, що передумови становлення ідеї мовної підготовки вчителів в історії вітчизняної педагогічної дуки були такі. Першим осередком, де через індивідуальне наставництво переписувачі-книжники передавали знання давніх і сучасних мов, вміння виконувати літературні переклади, був Київський печерський монастир. Маючи статус елітарної духовної філологічна освіта за часів Київської Русі, як і педагогічний фах, набувалася у процесі мовної та перекладної практики. Лише за часів Ярослава Мудрого вона стала поширюватися серед верств населення.

Професійну філологічну освіту та відповідну педагогічну підготовку надавала всесвітньо відома Острозька академія. Маючи яскраво виражене гуманітарне спрямування, педагоги-викладачі й студенти цього закладу сприяли загальному розвитку письменства, мовознавства, літератури в Україні.

Високий рівень філологічної і педагогічної підготовки надавали і братські школи, надаючи можливість найбільш здібним кандидатам вдосконалювати професійні знання та вміння у західноєвропейських академіях та університетах. Прикладом підтвердження ґрунтовної філологічної підготовки у братських школах вважаємо високопрофесійні посібники з граматики, складені вчителями цих шкіл – Л. Зизанієм, М. Смотрицьким та ін.

Кращі досягнення європейської культури та національні педагогічні традиції поєднувалися в організації професійно-педагогічної філологічної освіти у Києво-Могилянській академії. Відкритий наприкінці ХVІІ ст. руський інститут та філологічний факультет у Львівському університеті зберігали пріоритет у підготовці вчителів-філологів для загальних шкіл до періоду створення мережі українських університетів у ХІХ ст.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Припинення діяльності Українського козацтва
Припинення діяльності Українського козацтва відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації. Реорганізація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради Українського козацтва, якщ ...

Проектування технологій формування ООД
Проектування технологій формування орієнтовної основи діяльності (ООД) включає вибір типу учення, його структурних елементів, а також методів і прийомів їх реалізації. Відомо три типи учення: 1. непо ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net