Особливості державної політики в Україні та український національно-культурний рух в кінці XIX — першій чверті XX ст

Педагогіка » Просвітительська діяльність С. Русової та науково-педагогічні проблеми її творчої спадщини » Особливості державної політики в Україні та український національно-культурний рух в кінці XIX — першій чверті XX ст

Сторінка 2

Навколо "Громади" гуртувалися молоді талановиті сили. За ініціативою "Громади" було створено українське наукове товариство під назвою "Південно-Західна філія Російського Географічного Товариства". Воно об’єднало наукові сили всієї України в галузі дослідження етнографії, словесності, історії, мови та економіки. Товариство видало такі епохальні видання, як збірка історичних пісень українського народу В. Антоновича й М. Драгоманова (1874-1875), збірку казок М. Драгоманова, чумацьких пісень Рудченка, монументальна праця П. Чубинського з етнографії Правобережжя і ціла низка інших. Талановитий композитор М. Лисенко почав розробляти українську музику й створив українську національну оперу. Громада придбала газету "Кіевській Телеграфъ", яка стала впливовим органом української ідеї.

У автобіографічній праці "Мої спомини" С. Русова зазначала, що діяльність Київської громади розбудила національну самосвідомість пригнобленого народу, "витворила фанатиків національного фольклору й етнографії, серед яких були Новицький з Катеринослава та Манжура з Харківщини. Діяльність цієї організації захоплювала всі верстви громадянства, ніби національна течія пробігла по Україні разом з зошитами заповненими українськими народними піснями та казками. З’являлися перші бруньки нової національної свідомості". Цей рух захопив і С. Русову, яка також їздила по селах, була в своїй рідній Олешні, записувала пісні, обряди, казки.

Розвитку українського просвітительства великий поштовх дала революція 1905 року, бурхливі події якої підсилювались українським національним рухом, до вимог якого вимушений був прислухатись самодержавний режим.

О.Субтельний вказував на те, що у 1906 р. кількість українських періодичних видань зросла з двох до 18. З’явилися чисельні українські видавництва, культурні товариства "Просвіти", музичні й театральні групи, кооперативи. Трохи згодом — у 1907 році видано в Петербурзі під редакцією В. Доманицького вперше повне видання "Кобзаря" Шевченка. Ці нові заходи були конче потрібні для того, щоб підняти освітній та культурний рівень українського населення, адже на 1897 р. лише 13,6 відсотків населення вміло читати й писати.

Слід зазначити, що після революції 1905 р. вперше почав працювати парламент Російської імперії — Державна Дума, у якій організувалася українська фракція депутатів: в 1906 р. нараховували 40 членів під головуванням Іллі Шрага і 47 членів — у 1907 р. Українські представники насамперед домагалися національної автономії України. Почали відкрито діяти українські партії.

Однак тривожні передчуття стосовно дій уряду у середовищі патріотів не зникали. Згодом знову почалися цензурні репресії, посилилися штрафи на українські часописи, їх адміністративно почали придушувати.

Отож, домагання українців навчатися рідною мовою було в епіцентрі просвітительського національного руху, проти якого виступали різні урядовці, реакційні російські політики, журналісти, виховані у традиціях "православия, самодержавия, и народности", без сумніву, народності російської.

Для придушення українського руху, руху багатомільйонного народу до свободи і рідної мови, царський режим використав першу світову війну. Уже через два дні після початку війни було закрито єдину українську щоденну газету "Рада", а наклад надрукованих чисел "Світла" і "Літературно-наукового вісника" сконфісковано. 9 січня 1915 р. припинено вихід усіх українських періодичних видань.

Однак, незважаючи на важкі обставини, народні діячі розгорнули широку просвітню працю на ниві позашкільної освіти. У цю роботу включилася С. Русова, розуміючи її актуальність на той час. Педагог всіляко намагалася розширити і поглибити позашкільний освітній рух.

Так, у 1915 р. в Харкові відбувся з’їзд з питань позашкільної освіти, який прийняв постанову про необхідність проводити роботу серед населення рідною мовою. На думку С.Ф. Русової, висловлену через три роки, ця постанова була світлим променем на темному небі і виявляла, що без такої умови й сама освіта не може мати ніякого значення для піднесення культури.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сутність, структура і вміст образної пам'яті в педагогічній для психологотипу літературі
Користуючись образною пам'яттю, людина відтворює сприймане їм не словами, а образами, тобто продовжує їх бачити і вже працює з ними як хоче: чи списує, чи прочитує. Для того, щоб підготувати дітей до ...

Педагогічна майстерність в управлінні та організації культурно-дозвіллєвої діяльності
Роль і значення дозвілля в житті людини є значними і, безсумнівно, будуть зростати з підвищенням матеріального, економічного рівня її життя й суспільства в цілому. Звідси зрозумілий підвищений інтере ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net