Просвітительство як історичний феномен

Педагогіка » Просвітительська діяльність С. Русової та науково-педагогічні проблеми її творчої спадщини » Просвітительство як історичний феномен

Сторінка 2

Доцільно підкреслити, що в українській філософській думці виділяється стан раннього Просвітництва (друга половина XVII — перша половина XVIII ст.). Саме на цьому етапі зароджується одна з його основних ідей — залежність суспільного прогресу від поширення освіти. Крім того, українське просвітництво мало своїм ідейним підгрунтям як власні, так і запозичені ідеї французьких енциклопедистів — Вольтера, Дідро, Руссо, Ламетрі, Монтеск’є, Маблі та ін. Власні традиції — це гуманістичні ідеї діячів братств та Києво-Могилянської академії, випускники якої стали в Україні першими просвітниками та просвітителями. Вони ж створили у Петербурзі гурток під назвою "Зібрання", який дбав про переклад іноземних книг (керував Г. Козицький). За 15 років (1768-1783) видали 173 томи (112 назв) творів французьких просвітників, "Енциклопедію" Дідро з метою поширення освіти.

Своєрідність українського Просвітництва полягає в тому, що тут ще не було середнього класу — носія ідей Просвітництва в Європі, тому українські просвітники — "це ліберально-різночинна інтелігенція, об’єднана вірою у перетворюючу силу освіти". Просвітники критикували існуючий суспільний лад; вимагали звільнення селян із кріпацтва, демократизації суспільства. У своїх маєтках просвітники організовували гуртки вчених, де обмірковували ідеї суспільного прогресу, формуючи суспільний, а отже, і виховний ідеал на основі ідей свободи, рівності та власності. Найвидатнішими просвітниками були випускники Києво-Могилянської академії: В. Каразін, Г. Полетика, Я. Козельський, М. Мотоніс, В. Рубан, С. Десницький, П. Лодій та ін. Принагідно зазначимо, що просвітницький рух набув особливого значення під час правління "філософа на троні", "гуманістки і благодійниці" — Катерини ІІ, коли роль Києво-Могилянської академії в Україні було зведено до звичайного училища "єпархіальних євреїв", формально ж перетворено в Духовну Академію, а колегії ще раніше стали духовними семінаріями. Замість закладу вищої освіти для всіх станів українського суспільства Києво-Могилянська академія перетворилася в окрему духовну школу, яка повинна була стати твердинею обрусіння України. Крім того було закрито Харківський, Переяславський і Чернігівський колегіуми. Русифікація охоплювала всю систему освіти, культури, у тому числі шкільництво.

До українських просвітників зараховують і Петра Лодія — першого викладача філософії відкритого для українців у 1787 р. при Львівському університеті Studium Ruthenum. Він був професором логіки, метафізики і моральної філософії, переклав українською мовою твір Хр. Баумейстера "Моральна філософія". У 1790 р. Львівська Ставропігія видала буквар з додатком "Політики світської", що були немов маленькі енциклопедії україністики. Тоді ж П. Лодій у передмові до перекладених з латини на українську мову "Наставлєній любомудрія" зазначив, що нехай не дивуються читачі простим словесним виразам, бо вони вжиті винятково для користі галицького юнацтва.

Із ряду праць просвітників виділяється "Історія Русів". Значна частина української інтелігенції (та й не тільки української) перебувала під глибоким враженням і впливом цього твору і у ХІХ ст. У передмові до сучасного українського видання "Історії Русів" цей видатний твір названо "однією із гострих сокир, що прорубували вікно у темниці українського народу .".

Поширенню просвітницьких ідей сприяли просвітницькі товариства. У 1815 р. виникло у Перемишлі перше українське просвітницьке товариство нечисленної тоді інтелігенції, переважно з духовенства. Їх усіх об’єднало бажання працювати в ім’я відродження української культури. Товариство ставило за мету розповсюджувати серед селянства твори релігійного змісту українською мовою. І. Франко писав, що статут цього Товариства став важливим документом "для історії нашого національного розвитку і для історії поглядів нашої інтелігенції на простий народ, його життя, а також на засоби, цілі його освіти".

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Уміння тримати ручку
Ручку під час письма треба тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім. Ці три пальці перебувають у злегка зігнутому і спокійному стані (див. додаток 7). Не слід дуже стискувати ручку, бо ...

Мелодика мовлення та її використання в усному мовленні
Зі значенням мелодики учні в основному вже ознайомлені. Розуміють висхідну — як розвиток думки, спадну — як завершення думки. Але з монотоном не завжди справляються, хоч вправлялися в цьому. Не знают ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net