Просвітительство як історичний феномен

Педагогіка » Просвітительська діяльність С. Русової та науково-педагогічні проблеми її творчої спадщини » Просвітительство як історичний феномен

Сторінка 4

Серед просвітителів, які працювали у кінці ХІХ – на початку ХХ ст., виділяється постать С. Русової, яка, не будучи українкою за походженням, стала українкою за світосприйманням, здійснюючи широку просвітительську роботу. Діяльність мислительки конкретизуємо у наступному розділі.

Чимало просвітників, названих вище, сповідували романтизм. Тож слід мати на увазі, що ідеї Просвітництва становили також основний зміст соціально-політичної діяльності романтиків, головна мета яких полягала у тому, "щоб . політичні і культурні стремління оперти на народ, на народну масу" .

Розвивалися просвітницькі ідеї членами Кирило-Мефодіївського товариства (братства), що виникло в Києві 1847 року. Найвидатнішими його діячами були М. Костомаров, який написав програмний документ товариства — "Книгу буття українського народу", П. Куліш, М. Гулак, Т. Шевченко.

Щодо поширення просвітницьких ідей в Україні другої половини ХІХ ст., то згодом їх розвивали народники. Специфіка їхньої діяльності полягала в тому, що вони намагались увійти в народ, поширити освіту і культуру серед селянства, при цьому добре розуміючи соціальні проблеми. Народництво захопило багатьох представників тогочасної української інтелігенції, яка намагалася всіляко активізувати свою діяльність. Почали відкриватися "недільні школи"; видавалися підручники для початкового навчання: "Буквар южноруський" Т. Шевченка, "Граматка" П. Куліша та інші. "Буквар южноруський" Т. Шевченка був призначений для недільних шкіл. У цей підручник увійшли близькі і зрозумілі учням тексти, кращі твори народної поетичної творчості, народні прислів'я, приказки, молитви.

На початку ХХ ст. в результаті офіційного проголошення політичних свобод у Російській імперії в Україні виникає мережа національно-культурних товариств "Просвіта", які продовжили просвітительський рух в Україні. Доречно зауважити, що "Просвіти" були основною формою позашкільної освіти в той час. Перші з них виникли у Катеринославі та Одесі наприкінці 1905 р., у Києві, Житомирі, Чернігові, Кам'янці-Подільському — у наступному році, у Миколаєві та Мелітополі — у 1907 р. За взірець була обрана Львівська "Просвіта" (1868). Головною метою діяльності громадських об'єднань "Просвіта" був розвиток української національної самосвідомості, сприяння розвитку української культури, особливо освіті українського народу рідною мовою. Свою працю просвітяни спрямовували на ознайомлення українців з духовними та матеріальними цінностями рідного краю, формування потреби працювати на благо нації, поширення початкової освіти та поглиблення знань українського вчительства зокрема і народу загалом.

Серед членів "Просвіти" були такі культурно-освітні діячі, яскраві особистості, як М. Аркас, Б. Грінченко, М. Грінченко, М. Грушевський, О. Кониський, М. Коцюбинський, М. Лисенко, І. Нечуй-Левицький, С. Русова, Леся Українка, Д. Яворницький та інші.

Хоча діяльність товариств "Просвіта" була специфічно національною формою культурно-освітньої роботи, але "люди інших націй, що живуть на території України, ознайомившись на мітингах з характером українського руху, стали відвідувати вечори "просвітян", багато з них записались і були прийняті до числа членів товариства. Таким чином, крім українців, товариство "Просвіта" мало у своєму складі також поляків, євреїв, росіян, литовців, греків та представників інших національностей. Покладений в основу організації та діяльності товариства принцип рівної гідності всіх людей та демократична вихідна точка зору здійснюються у товаристві у всій суворій послідовності".

Підсумовуючи, слід зазначити, що просвітництво, як ідеологія, не було однорідним. В різних країнах визначається конкретно-історичними умовами.

Страницы: 1 2 3 4 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Болонський процес та його вплив на реформування освітньої системи України
Болонський процес, або Болонська реформа, започаткована у 1999 році, триває вже майже десятиліття. Сорок шість держав на двох континентах, від Португалії до Азербайджану, від Норвегії до Туреччини. 1 ...

Застосування інтерактивних технологій — один із напрямків удосконалення навчально-виховного процесу
Сучасному навчально-виховного процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв’язування провідних задач і завдань на уроках ма ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net