Світоглядні основи просвітительства С. Русової

Педагогіка » Просвітительська діяльність С. Русової та науково-педагогічні проблеми її творчої спадщини » Світоглядні основи просвітительства С. Русової

Сторінка 2

Характеризуючи просвітительську ідеологію С. Русової, доцільно проаналізувати її філософські погляди, переконання, які формували основи просвітительства вченої. У зв’язку з цим слід зазначити, що серед української інтелігенції кінця ХІХ — початку ХХ ст. простежується три основних напрямки: ліберально-демократичний, соціал-демократичний і націоналістичний. Не можемо погодитись з думкою І.Пінчук, яка вважає, що С. Русова належить до ліберально-демократичного напряму, оскільки мислителька своєю багатогранною діяльністю довела, що просвітителя її рівня неможливо обмежити рамками якогось одного напряму, коли йде мова про діяльність, пов’язану з інтересами суспільства, народу, Батьківщини. Загалом, всі види діяльності С. Русової були формою, засобами для реалізації просвітительських ідей. Так, громадську діяльність, активну працю С. Русова розглядала як найблагородніше покликання людини. Поширення освіти забезпечить, на її думку, не тільки національне визволення, але економічний розвиток.

Що стосується філософських поглядів, то, заперечуючи вульгарний матеріалізм, С. Русова не заперечувала ідеалізму І. Канта, Г. Гегеля, позитивізму Г. Спенсера, "філософію життя" Ф. Ніцше; допитливо шукала свою позицію, критично брала з різних філософських систем те, що здавалося їй найбільш прийнятним, намагалася створити свій світогляд. Непогамовна любов до знань, гостра необхідність по-філософськи обґрунтувати свою концепцію національної освіти, педагогічну систему розширювали коло зацікавлень. Вона глибоко вивчала західноєвропейську філософію, культуру, освіту, літературу. У своїх творах неодноразово цитувала Г. Спенсера, І. Канта, Ж. Ренана, Г. Гегеля, Ф. Ніцше, П. Наторпа, В. Вундта, Р. Штаммлера, В. Віндельбанда та ін.

Досліджуючи творчу спадщину С. Русової і спираючись на сучасні дослідження творчості мислительки, ми прийшли до висновку, що її цікавили певні аспекти філософії Ф. Ніцше (1844-1900) — німецького філософа, засновника теорії "філософії життя". Мислителька вважала вкрай важливою для формування українського виховного ідеалу проблему сильної особистості, спроможної творити національну культуру. У роботі "Дошкільне виховання" педагог писала: "Ніцше це дуже гарно висловив, і його слова можуть стати певною радою в справі сучасного виховання: "пізнай себе, — каже німецький філософ, — усе, що в собі маєш найкращого, розвивай до високого перфекту (удосконалення); живи задля здійснення твоєї власної правди. Будь, чим сам хочеш, але будь цілком сам по собі".

До кінця життя залишилась С. Русова "вірною заповітам Драгоманова". У статті "Пам’яті М.П. Драгоманова" (1905) та в окремій публікації "М.П. Драгоманов, його життя і твори" (1918) викладаючи життєві та творчі етапи М. Драгоманова й екстраполюючи його погляди на предмет власного аналізу, загострювала увагу на наступних словах мислителя: "Яку б силу виявило слов’янство, якби серед нього запанувала федеральна демократія згідно з заповітами Костомарова й Шевченка, а не сучасна германизація, русифікація, полонізація". Це переконливо свідчить, що С. Русова вслід за М. Драгомановим ідею прогресу як результату історичного перебігу подій і як його внутрішньої сутності вважала наріжною в українському культурному розвитку. С.Русову, як і М. Драгоманова, також приваблював увесь соціальний світ людини. Саме цим пояснюється її прагнення створити національну освіту в Україні, " .виховати свідомих громадян, які в усякому суспільстві свідомо б ставилися до своїх суспільних обов’язків і чесно їх виконували".

Ми переконані, що сила педагогічного методу С. Русової у тому, що вчена і просвітителька уміла бачити загальне і конкретне, індивідуальне і суспільне в їх тісному взаємозв’язку, у їх єдності. Вона використовувала усі можливі шляхи та засоби для поширення освіти серед народу, намагаючись через російські видавництва, російські школи " .здіймати полуду з очей, будити свідомість взагалі", а, отже, і самосвідомість кожного народу, кожної нації, не нехтувала і російською мовою задля популяризації науки, відкриття українських шкіл, вибираючи такі теми, які б загострювали патріотизм народу і мали позитивний вплив. Через цей компроміс С. Русову критикували О. Пчілка, Б. Грінченко, звинувачуючи її у москвофільстві, у зраді українській ідеї через " .зносини з російською інтелігенцією". У цьому ж звинувачували М. Драгоманова.

Продовжуючи розгляд впливу М. Драгоманова на просвітительський світогляд С. Русової, слід наголосити, що вона також намагалася розвивати тільки ті національні традиції, які не стояли на перешкоді прогресивного розвитку. Свій ідеал, вслід за М. Драгомановим, С. Русова вбачала у добровільному об’єднанні гармонійно розвинутих особистостей, визнавала примат загальнолюдських культурних цінностей і національних особливостей у формуванні мети виховання.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Основні вправи для розвитку м’язової маси
а) для м’язів-згиначів плечового поясу і рук (поверхневі м’язи спини, двоголові м’язи плеча, згиначі передпліччя): Підтягування з вису на перекладині: широким хватом, хватом зверху, хватом знизу, вуз ...

Комплексно-цільова програма щодо вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів: її зміст і структура
Проблема: недостатній рівень управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями. Бажаний результат: вдосконалення системи організаційно-педагогічного забезпечення та підт ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net