Методика формування пізнавального інтересу школярів на уроках «Я і Україна » в 2 класі засобами усної народної творчості

Педагогіка » Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна" » Методика формування пізнавального інтересу школярів на уроках «Я і Україна » в 2 класі засобами усної народної творчості

Сторінка 1

У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовувати цілеспрямовано, систематично й методично виважено на уроках курсу під час вивчення різних тем.

При підготовці до уроків з курсу «Я і Україна» ми дотримувались таких критеріїв добору засобів усної народної творчості:

врахування мети і завдань уроку;

відповідність змісту навчального матеріалу;

ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних інтересу та формування знань школярів.

Усну народну творчість ми використовувати на таких етапах уроку:

під час повторення вивченого матеріалу;

з метою актуалізації знань учнів та повідомлення теми уроку;

на етапі вивчення нового матеріалу;

під час закріплення знань, умінь і навичок.

На основі аналізу педагогічної літератури ми визначили педагогічні

умови формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості:

органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;

доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку;

доступність для учнів початкової школи.

Переважно у другому класі для розвитку пізнавального інтересу дітей ми широко використовували загадки. Вони дають, але досить точний опис предметів або явищ природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослини, тварини, явища природи. Загадки – це стислі поетичні запитання, де у прихованій формі одні предмети чи явища зображаються через інші завдяки спорідненості, подібності їх властивостей, часом ледь помітних.

Розрізняють декілька видів загадок. Одні з них мають форму прямого запитання: Що горить без полум’я ? (Сонце).

Деякі загадки містять перелік істотних ознак об’єкта або характеризують одну з них:

Рук не має,

А будувати вміє (Пташка).

Найпоширенішим видом є метафоричні загадки, у яких ознака чи дія одного предмета переноситься на інший:

Ой за лісом, за пралісом

Золота діжа сходить (Сонце).

Сивий віл випив води повен двір (Мороз).

Відгадування таких загадок є розшифрування метафори. Проникаючи у її зміст, учневі необхідно:

зосередити увагу на тих ознаках і властивостях предмета, які подано в метафорі;

відшукати в навколишньому середовищі об’єкт природи, який за своїми ознаками подібний до описаного в загадці;

зіставити риси метафоричного образу загадки й того об’єкта, який відшукали;

встановити спільні ознаки між ними;

довести правильність відгадки.

Загадуючи загадку, ми зважали на те, чи відповідає вона уявленням про навколишній світ дітей певного віку. У деяких випадках перед зачитуванням загадки пояснювали значення окремих слів, які вживаються у ній.

Загадки використовували на різних етапах уроку. Для цього заздалегідь підбирали їх відповідно до теми і мети виучуваного матеріалу, і визначали на якому етапі доцільніше їх використати.

На уроках ми використовували також українські народні казки про тварин. Ми виходили з того, що казка захоплює молодших школярів яскравими поетичними образами, динамічними діями героїв, викликає у них позитивні емоції, закріплює світле, радісне сприймання природи. Нами були дібрані такі казки про тварин: «Рукавичка«, «Собака та вовк«.

На основі аналізу педагогічної літератури ми дійшли висновку, що доцільно використовувати на уроках легенди про українські рослини-символи. Використання легенд про рослини на уроках з вивчення природи стимулюють виникнення в учнів бажання захищати їх, висаджувати у садку, на подвір'ї. Нами були дібрані легенди про рослини.

На уроках ми використовували і народні пісні. Зокрема, при вивченні теми « У царстві тварин» другокласники отримували інформацію, що найдавнішим звичаєм було прийнято "вкладати в "колиску кота (якого першим ~ впускали в нову хату). Вважалося, що кіт може наділити дитину спокійного вдачею, приносити солодкий сон. Кота колисали в колисці, примовляючи: «Як на кота муркота — на дитину дрімота». Потім кота відпускали, а дитину клали в колиску й співали колискову. Кіт - один із найпопулярніших персонажів колискових пісень, який є і м'якеньким другом, і шкідливим розбишакою, який заважає спати: «Ой ти, коте, не гуди, спить дитина, не буди», або «цить, дитино, цить, не плач, принесе киця калач. Вже недалеко на мостику, несе калач на хвостику». Також використовували ми народну пісню « Ой є в лісі калина«.

Враховуючи думку О. Біди, Л. Руденко, Л. Різник та ін., ми використовували у навчально-виховному процесі народні прикмети, що давало змогу школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення. Ми пропонували учням перевірити народні прикмети, ввівши у класному календарі природи й праці людей рубрику «Прикметі вір, але й перевір»:

Якщо бджоли вилітають вранці-рано –на ясну погоду.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Обладнання фізкультурного залу
У фізкультурному залі встановлюється все необхідне обладнання для проведення занять з фізичної культури. Гімнастична стінка (висота 2,5 м, ширина прольоту 80 см, відстань між рейками 15-20 см) - 6-8 ...

Організація уроку образотворчого мистецтва
Спосіб взаємодії вчителя та учня визначається організаційними формами навчання. До них належать: урок, лекція, семінар, практичні заняття, екскурсії, залік, домашня навчальна робота та ін. Головною ф ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net